Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Своєчасно подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи та скористайтесь правом на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

За наслідками 2023 року Декларація подається не пізніше 31.12.2024.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

До уваги платників, які планують у наступному році здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що відповідно до підпунктів 298.1.4 та 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ платники, які планують здійснювати господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування у 2025 році, мають не пізніше 16.12.2024 подати:

● заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2025 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;

● заяву щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з I кварталу 2025 року.

Мова – цілюще джерело, оберіг народу

На сучасному етапі розбудови українського суспільства надзвичайно актуальною є активна громадянська позиція на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.

Рідна мова – це основа духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу, найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.

У податковій службі Дніпропетровщини продовжується спілкування з кандидатом філологічних наук, доцентом, завідувачем кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Тараненко Ксенією.

На черговій лекції з української мови податківців ознайомили з морфологічними особливостями ділової комунікації.

Український народ завжди ставився з великою пошаною, вірою і любов’ю до своєї мови. Наш обов’язок цінувати рідну мову, яку ми отримали у спадщину від предків. Адже, сьогодні від нашого покоління в цілому, і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо наша українська мова.

Тож, консолідуємось навколо концепції українського національного відродження – говоримо українською!

ДПС виявлено мережу магазинів, в якій покупцям (споживачам) видавалися імітовані фіскальні чеки

Державна податкова служба України повідомляє, що за результатами контрольно-перевірочних заходів виявлено мережу магазинів, в якій покупцям (споживачам) видавалися імітовані фіскальні чеки.

Так, під час проведення фактичних перевірок виявлено окремих суб’єктів господарювання, що здійснювали діяльність в магазинах під одним брендом та мали зареєстровані програмні реєстратори розрахункових операцій
(далі – ПРРО).

При цьому при продажу товарів, загальна вартість яких перевищувала 300 гривень та за умови розрахунку готівкою, покупцям (споживачам) видавалися імітовані фіскальні чеки, які створювалися за допомогою спеціального програмного забезпечення, що забезпечувало функціонування ПРРО.

Слід зауважити, що такі розрахунки не були фіскалізовані в установленому законодавством порядку, проходили повз Систему обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС, що, в свою чергу, призводило до спотворення реальних обсягів розрахунків та заниження реального обсягу доходів таких суб’єктів господарювання.

Крім того, під час проведення фактичних перевірок встановлено використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин.

За результатами вказаних перевірок до суб’єктів господарювання очікується застосування значних сум фінансових санкцій.

Також відповідна інформація щодо виявленої мережі, яка спотворювала реальні обсяги розрахунків, буде направлена до правоохоронних органів для надання правової оцінки таким діям та організації відповідних заходів.

Звертаємо увагу покупців (споживачів), що на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check, який дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.

Результати декларування контрольованих операцій за 2023 рік: ключові підсумки

До Державної податкової служби України за результатами 2023 звітного року надійшло 2 530 звітів про контрольовані операції (далі – КО), що приблизно на 9 % більше минулорічного показника (станом на 01.11.2024).

Задекларована платниками податків сума КО становить 2,5 трлн грн, яка є на 14 % більшою за суму попереднього звітного року.

В основному КО здійснювались із нерезидентами, які зареєстровані в Республіці Австрія (20 %), Швейцарській Конфедерації (16 %), Королівстві Нідерланди (9 %), Французькій Республіці (8 %), Сполучених Штатах Америки (по 6 %) та Федеративній Республіці Німеччина (5 %).

Значну питому вагу в загальному обсязі КО займають операції з товарами – 49 % (у тому числі з сировинними товарами – 25 %) та банківські послуги – 28 %. Інші категорії операцій мають значно меншу частку, зокрема, послуги – 9 %, фінансові послуги – 8 %, операції з цінними паперами – 5 % та інші – 1%.

Платниками податків для встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» застосовано такі методи трансферного ціноутворення (далі – ТЦ): метод порівняльної неконтрольованої ціни (301, 306, 307) – 62 %, метод чистого прибутку (304) – 35 %, методи ціни перепродажу/витрати плюс/розподілення прибутку (302, 303, 305) – 3 %.

Порівняно з попередніми звітними роками застосування платниками податків методу порівняльної неконтрольованої ціни в КО, предметом яких є товарні позиції, зросло на 10 відсоткових пунктів.

Варто звернути увагу, що з 1 січня 2023 року набрали чинності затверджені Порядки встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2022 № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2022 № 662/37998. Ці Порядки не встановлюють нового регулювання, а більш деталізовано розкривають методологічні аспекти визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» та контролю за ТЦ (пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни, особливості здійснення коригувань тощо). Отже, встановлення відповідності умов окремих КО принципу «витягнутої руки» фактично може проводитись платниками податків і контролюючими органами за логічними та послідовними правилами, зазначеними в Порядках, також у ретроспективі.

Відповідно до вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків, які у звітному 2023 році здійснювали КО та входять до міжнародної групи компаній (далі – МГК), були зобов’язані разом із звітом про КО подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).

Такі Повідомлення подали 1 736 платників податків. Основними державами (територіями) податкового резидентства материнських компаній МГК є Республіка Кіпр – 21 %, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки – по 10 %, Французька Республіка, Швейцарська Конфедерація – по 5 %, Україна, Республіка Австрія та Велика Британія – по 4 %, Королівство Нідерландів – 3 % та інші країни світу – 34 %.

Також платники податків, користуючись нормами пункту 50.1 статті 50 та підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, здійснили самостійне коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань та подали Додаток ТЦ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 звітний рік на суму 3,7 млрд грн, що становить понад 71 відсоток від загальної суми коригувань, проведених в 2024 році (5,2 млрд гривень).

Враховуючи зазначене, ДПС наголошує на доцільності перегляду платниками податків умов КО щодо їх відповідності принципу «витягнутої руки» та добровільній сплаті податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств до початку проведення перевірок з питань ТЦ.

Закон № 3813: новації для підтримки доброчесного бізнесу

Нововведення податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813) податківці регіону обговорювали під час зустрічі з представниками Дніпропетровського територіального відділення ВПГО «Спілка аудиторів України».

Ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства – основна мета впровадження норм Закону № 3813.

У фокусі уваги – забезпечення рівних умов для всіх платників податків, прозорість процесів адміністрування, забезпечення справедливості, уникнення корупційних ризиків.

Звернули увагу на започаткований Державною податковою службою України (ДПС) проєкт «Територія високого рівня податкової довіри» (далі – Проєкт), який передбачає зміну підходів у комунікації платників з податковою службою та побудову прозорих відносин між державою і підприємцями.

Будуємо новітні форми комунікації між податковою та платниками!

Виправлення помилок юридичною особою за минулий податковий період: заповнення звітної/звітної нової податкової декларації платника єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу першого п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим, другим і сьомим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає, зокрема, нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).

У складі звітної або звітної нової Декларації платник має можливість уточнити лише один минулий податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали) поточного року або (квартал, півріччя, три квартали, рік) минулих років.

У разі необхідності уточнення показників за декілька податкових (звітних) періодів платник може виправити помилки шляхом подання окремої уточнюючої декларації за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.

При виправленні помилок за минулий податковий (звітний) період у складі звітної або звітної нової Декларації розд. І «Загальні відомості» Декларації заповнюється з урахуванням наступного:

- у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова в залежності від типу декларації, яка подається;

- у п. 2 – податковий (звітний) період за який подається звітна або звітна нова декларація – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складі звітної або нової звітної Декларації – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 4 – повне найменування згідно з реєстраційними документами, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності (КВЕД), код організаційно – правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника, адреса електронної пошти (за бажанням платника податку);

- у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається Декларація.

В розд. ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової Декларації платником зазначаються показники податкового (звітного) періоду, за який подається Декларація.

В розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової Декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» Декларації.

При цьому:

- у рядку 13 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої Декларації, що уточнюється;

- у рядку 14 – уточнена сума податкових зобов’язань податковий (звітний) період (квартал), у якому виявлена помилка;

- у рядку 15 – сума єдиного податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 14 - рядок 13 Декларації);

- у рядку 16 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 13 - рядок 14 Декларації);

- у рядку 18 – зазначається сума штрафу в розмірі 5% від суми недоплати (нараховується платником відповідно до п.п. «б» п. 50.1 ст. 50 ПКУ (рядок 15 Х 5%);

- у рядку 19 – сума пені (нараховується платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу третього п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Водночас, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Що є об’єктом оподаткування військовим збором для платників єдиного податку третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (платників єдиного податку третьої групи), є доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ;

3) для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.

Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону (п. 292.10 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;

11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Національна стратегія доходів: вдосконалення процесів дослідження громадської думки – підвищення рівня довіри до податкових органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою підвищення рівня довіри населення до ДПС процеси дослідження громадської думки також потребують вдосконалення, а саме:

- проведення регулярних (не рідше одного разу на два роки) незалежних опитувань з урахуванням статистично обґрунтованого формування вибірки респондентів у різних ключових групах платників податків та визначенням методології дослідження громадської думки;

- оприлюднення результатів проведеного незалежного опитування та плану заходів, розробленого за результатом такого опитування, з підвищення рівня довіри до ДПС щодо врегулювання виявлених проблем в діяльності податкового органу;

- аналіз результатів двох останніх проведених незалежних опитувань, та коригування заходів спрямованих на підвищення рівня довіри до ДПС при розробці плану заходів за результатом остатнього опитування з метою підвищення ефективності відповідних заходів.

Вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків та держави сприятиме:

- підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;

- підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;

- підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;

- збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;

- удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.

Юридична особа на початок року була платником єдиного податку третьої групи і перейшла на перейшла загальну систему оподаткування: чи можна повернутись у цьому році на спрощену систему?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого та другого п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Враховуючи зазначене, юридична особа, яка на початок року була платником єдиного податку третьої групи та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже використала право на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така юридична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

Коли та за якою ставкою сплачується військовий збір платниками єдиного податку третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.

Абзацом другим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 1 відс. від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, несуть відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору у розмірах, встановлених ПКУ за порушення правил сплати (перерахування) сум єдиного податку для відповідної групи платників єдиного податку (абзац четвертий п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Як та за якою ставкою здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору особами, визначеними п. 162.1 ст. 162 ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ:

- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;

- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить:

- для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;

- для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту – 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення».

Чи може бути платником єдиного податку третьої групи юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), а також у разі надання її в оренду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (зі змінами) затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим (частина друга ст. 16 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (зі змінами та доповненнями)).

Отже, юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку третьої групи, у тому числі і у разі надання свердловини в оренду іншим особам.

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу (далі – ПКУ) та п. 2 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 102 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).

Додаток 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д4)» (далі – додаток 4 (Д4)) подають платники податку, які заповнюють рядок 5 декларації, підприємства (організації) осіб з інвалідністю та платники податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21).

Отже, виправлення помилок, що були допущені у додатку 4 (Д4) до декларації проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 4 (Д4) з відміткою «Уточнюючий».

В уточнюючому розрахунку відображаються:

у графі 4 – відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, додаток 4 (Д4) якої уточнюється. У разі якщо до декларації за цей звітний (податковий) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, додаток 4 (Д4) якої уточнюється;

у графі 5 – відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо помилка не вплинули на числові показники декларації графа 4 дорівнюватиме графі 5;

у графі 6 – сума помилки (абсолютне значення) з відповідним знаком (+/-). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.

Уточнення показників у додатку 4 (Д4) (крім таблиць 3 та 4), здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються), у такому порядку:

у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-» (тобто сторнуються);

в наступному рядку – зазначаються правильні показники.

Уточнення показників у таблицях 3 та 4 додатку 4 (Д4), здійснюється шляхом зазначення правильних показників.

Чи потрібно повідомляти податковий орган про укладення форвардного контракту – платникам єдиного податку 4 групи і платникам податку на прибуток, на яких не поширюються правила трансфертного ціноутворення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 39 розд. І Податкового кодексу України не передбачено необхідність повідомляти податковий орган про укладення форвардного контракту платниками єдиного податку 4 групи і платниками податку на прибуток, які не здійснюють контрольовані операції.

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Повідомлення та нагадування/ Питання – відповіді щодо особливостей податкового обліку при здійсненні операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у зв’язку із запровадженням з 01.12.2024 режиму експортного забезпечення (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/844765.html).

Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»: нові соціальні показники

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2025 набере чинності Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059).

Законом № 4059 передбачено основні соціальні показники і мінімуми.

Так, прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць з 01.01.2025 становитиме, зокрема для працездатних осіб 3028 гривень (стаття 7 Закону № 4059).

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата (МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим.1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.

Відповідно до статті 8 Закону № 4059 з 01.01.2025 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.

Довідково: Закон № 4059 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.11.2024 № 178.

Основні види податкових ризиків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнсу-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).

Пунктом 10 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженого Постановою № 854, визначено, що основними видами податкових ризиків є:

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Понад 118,4 млрд грн спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів платники Дніпропетровщини

Наповнення бюджетів – пріоритет у роботі податкової служби. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, збір до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини з початку поточного року склав понад 118,4 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – листопадом 2023 року на понад 21,0 млрд гривень.

До державного бюджету протягом одинадцяти місяців поточного року від платників надійшло понад 47,4 млрд грн, що на понад 9,9 млрд грн, або на 26,5 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.

Місцеві бюджети протягом січня – листопада 2024 року отримали понад 38,0 млрд грн, що на понад 6,6 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року. Темп росту надходжень складає 121,0 відсотки.

До спеціальних державних фондів у січні – листопаді 2024 року платники Дніпропетровської області спрямували майже 33,0 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на понад 4,5 млрд грн, або на 16,1 відс., більше минулорічного відповідного періода.

«Активна взаємодія податкової служби з бізнесом має певні результати. Висловлюю вдячність нашим платникам за роботу і стабільне забезпечення бюджетів такими необхідним для країни коштами. Продовжуємо комунікації щодо оперативного розгляду звернень платників. Працюємо задля підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства», – констатувала очільниця обласної податкової.

До зведеного бюджету у січні – листопаді 2024 року надійшло 1423,3 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – листопаді 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 423,3 млрд грн. До державного бюджету надійшло 1 029,7 млрд грн, до місцевих бюджетів – 393,6 млрд грн.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – листопаді 2024 року становили 938,9 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 108 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 139,9 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,4 раза (+70,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 6,3 відс. (+11,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,2 відс. (+3,8 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні – листопаді 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,8 раза (+111,6 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 26,3 відс. (+50,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 29,4 відс. (+45,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 26,6 відс. (+25,4 млрд грн).

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у листопаді 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 155 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 113,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 41,5 млрд грн.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у листопаді 2024 року становили 107,7 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 2,4 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 2,5 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 15 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 119,5 відс. (+7,2 млрд грн), з податку та збору на доходи фізичних осіб – 105,1 відс. (+1,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 101,1 відс. (+0,1 млрд грн).

У розрізі основних платежів у листопаді 2024 року приріст порівняно з листопадом 2023 року становить з податку на прибуток – у 1,4 раза (+13,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – у 1,5 раза (+7,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – у 1,6 раза (+4,3 млрд грн).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у зв’язку з набранням чинності з 01.12.2024 Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», вводяться в дію рахунки за наступними кодами класифікації доходів бюджету:

- 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;

- 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;

- 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».

Реквізити нових бюджетних рахунків розміщені для ознайомлення на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

До уваги платників!

Щодо заповнення рядка «Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларації)

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9 декларації) і податкового кредиту (рядок 17 декларації) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. При заповненні рядка 19 декларації обов’язковим є подання додатку 2 до декларації.

З рядка 19 декларації визначається сума перевищення від’ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 декларації та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання декларації (рядок 19 – рядок 19.1), зазначається у рядку 20 декларації та:

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1 декларації);

або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2 декларації).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, рядок «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 до декларації підлягає обов’язковому заповненню у разі декларування:

суми від’ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 декларації);

суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), та розраховується, як значення різниці між сумою рядка 20 і рядка 20.1 декларації звітного (податкового) періоду.

Залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.2) відображається у рядку 20.3 декларації. Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

У фокусі співпраці ДПС та МВФ – реформа податкового адміністрування

Обговоренню рекомендацій, отриманих ДПС у межах технічної допомоги Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду щодо реформи податкового адміністрування у рамках впровадження Національної стратегії доходів, була присвячена зустріч керівництва ДПС з представниками МВФ.

Участь у заході взяли в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко, в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, керівники структурних підрозділів ДПС та експерти МВФ на чолі з старшим економістом відділу управління доходами МВФ Енріко Аавом.

Було обговорено результати роботи місії Департаменту з бюджетних питань МВФ у жовтні поточного року щодо надання підтримки Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України у впровадженні Національної стратегії доходів до 2030 року.

Основна увага зосередилась на аналізі прогресу у впровадженні реформи податкового адміністрування у рамках НСД, повʼязаної з управлінням та механізмами управління реформою, та інтеграції ІТ. Також мова йшла про реформу аудиту, управління комплаєнс-ризиками (CRM) та практики вимірювання ефективності діяльності в цих сферах.

«Ми вдячні експертам МВФ за надані рекомендації. Завдяки тісній співпраці та наданій допомозі ми переглянули деякі аспекти виконання НСД та оптимізували роботу за визначеними напрямами. Це дозволяє ефективно та вчасно виконувати заплановані заходи», – зазначила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.

Під час заходу сторони домовились про подальшу активну взаємодію у напрямі впровадження реформ податкового адміністрування у рамках НСД.

Де публікуються середні показники критеріїв, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.

Так, відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:

а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;

г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2-, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;

ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;

д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;

е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;

ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції»;

з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);

и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (абзац другий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац восьмий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац дев’ятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Для цілей п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010 (абзац дванадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Розраховані середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац тринадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої дитини: що зі сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, якщо об’єкт нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи, то податкове повідомлення-рішення складається на таку неповнолітню особу. При цьому, грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку, внесених до реєстру Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок набуття статусу резидента Дія Сіті встановлено ст. 4 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), згідно з частиною другою якої юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону № 1667.

Відповідно до частини сьомої ст. 2 Закону № 1667 особливості застосування до резидента Дія Сіті спеціальних умов оподаткування, день початку і день припинення застосування таких умов визначаються Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву (абзац перший п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом № 1667 з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (із змінами) (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті (п.п. 10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298).

Згідно з п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті (п.п. 6 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Отже, резидент Дія Сіті не може бути платником єдиного податку, тому у разі набуття статусу резидента Дія Сіті зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів.

Таким чином юридична особа – платник єдиного податку, яку в поточному кварталі внесено до реєстру Дія Сіті, має право перейти з першого числа місяця, наступного за таким кварталом, на оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, якщо у поточному кварталі (перебуваючи на спрощеній системі оподаткування):

- подав заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті або до контролюючого органу – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

- відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом одночасного подання до контролюючого органу заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подану заяву щодо такої відмови.

Яка процедура скасування ПН з експорту окремих видів товарів, якщо за нею не було оформлено митну декларацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Якщо з дати реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної з експорту окремих видів товарів, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується (разом із розрахунком коригування, які були складені до такої податкової накладної), про що платнику надсилатиметься відповідна квитанція, при цьому реєстраційна сума в системі електронного адміністрування буде поновлена.

Чи звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платник податку – ФО, що перебуває на території населеного пункту, який є її податковою адресою...

Чи звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платник податку – ФО, що перебуває на території населеного пункту, який є її податковою адресою, та який тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), абзацом першим п.п. 69.1 якого визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Порядку № 225 перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями російської федерації є підставою неможливості виконання платником податків – фізичною особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку № 225, зокрема, встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків, який на дату набрання чинності Порядком № 225 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи своєчасно виконати свій податковий обов’язок.

У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів) одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).

Водночас, згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 225 платники податків, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, передбачені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 6 розд. ІІ Порядку № 225).

Враховуючи викладене, фізична особа, яка перебуває на території населеного пункту, який є її податковою адресою, та який тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України, звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, якщо подасть до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами в термін протягом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Чи формується податковий кредит з ПДВ при безоплатному отриманні товарів/послуг на митній території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є, зокрема операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

- одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, яка дорівнює нулю;

- іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

Податкова накладна, яка складена на суму перевищення отримувачу (покупцю) не надається.

Виходячи з вищевикладеного при безоплатному отриманні товарів/послуг платник не формує податковий кредит (відповідь не стосується випадків, коли вартість отриманих безоплатно товарів/послуг оплачується постачальнику третьою особою).

Особливості визначення загального МПЗ земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, регулюються п. 170.14. ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов’язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні мінімального податкового зобов’язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п. 271.2 ст. 271 ПКУ.

У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з ПДФО.

Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:

- ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Відповідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми ПДФО, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов’язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 170.14.7 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Як малолітній особі (до 14 років) подати через Електронний кабінет облікову картку за формою № 1ДР або заяву за формою № 5ДР?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізична особа незалежно від віку, яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження (за наявності), місце проживання, громадянство).

Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг (п. 4 розд. ІII Положення № 822).

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розд. IX Положення № 822).

Згідно з п. 4 розд. VII та п. 7 розд. IX Положення № 822 Облікова картка за ф. № 1ДР та Заява за ф. № 5ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим п. 3 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

Підпунктом 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право реалізувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині «Електронний кабінет» здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В електронній формі Облікова картка за ф. № 1ДР подається через розділ «Облікова картка фізичної особи (1ДР)», Заява за ф. № 5ДР через розділ «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)» меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає з переліку контролюючий орган (код та назва), де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «4. Додати копії документів». В полі «Назва документу» вибирається із переліку документ, який необхідно приєднати в полі «Файл документу».

При цьому кожен документ має бути збережено окремо. За допомогою опції «+» збільшується кількість рядків для заповнення та приєднання документів (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).

Для збереження Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР необхідно натиснути кнопку «Зберегти», підписати сформований документ кваліфікованим електронним підписом та направити до контролюючого органу.

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Пунктом 12 розд. VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) в контролюючому органі, який був самостійно обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР або до будь-якого контролюючого органу у разі пред’явлення:

- свідоцтва про народження дитини;

- документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).

Особливості податкового адміністрування для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на період включення платника до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства для таких платників діють наступні податкові переваги.

► Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з якою платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.

► Не розпочинаються перевірки ДПС, а саме:

• фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

• документальні позапланові перевірки, крім перевірок:

- що проводяться виключно на звернення платника податків;

- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;

- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;

- документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

► Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.

► Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.

► Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Податкова знижка за навчання: які документи подаються з податковою декларацією про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає у Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, зобов’язана подати до контролюючого органу разом з Декларацією копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.

Звертаємо увагу, що за витратами, понесеними у 2023 році, отримати знижку громадяни мають право по 31 грудня поточного року (включно).

Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України...

Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану»

28 листопада 2024 року повернуто з підписом від Президента України Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817–ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до внесених змін розділ ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено пунктом 32, згідно з яким, починаючи з дати набрання чинності Законом № 4015 – з дня, наступного за днем опублікування:

для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (далі – Постанова № 957), збільшений на 50 відсотків;

ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.

ДПС на виконання вимог положень пункту 32 розділу ХІІІ Закону № 3817 інформує про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, який встановлено Постановою № 957 з урахуванням збільшення на 50 відсотків їх розміру на вина виноградні та на іншу виноробну продукцію, з дати набрання чинності Законом № 4015, а саме:

Код виробів згідно з УКТЗЕД	Опис товару	Розмір згідно Постанови № 957			Розмір згідно Постанови № 957 збільшений на 50 відсотків для вин виноградних та іншої виноробної продукції
		Мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень		Роздрібна ціна, гривень	Мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень		Роздрібна ціна, гривень
		оптово-відпускна	роздрібна		оптово-відпускна	роздрібна
2208 60, 2208 70, 2208 90	Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші	321	447		321	447
2208 30	Віскі	682	895		682	895
2208 40	Ром та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини	682	895		682	895
2208 50	Джин та ялівцева настоянка	682	895		682	895
2208 20	Спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду:
	коньяк (бренді) три зірочки	412,5	641,6		618,75	962,4
	коньяк (бренді) чотири зірочки	455,2	696,7		682,8	1045,05
	коньяк (бренді) п'ять зірочок	481,6	758,3		722,4	1137,45
	інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі	412,5	641,6		618,75	962,4
	бренді ординарні, горілки виноградні	387,7	593		581,55	889,5
2206 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 - сидр і перрі (без додання спирту); 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 - тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово- ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту)	Інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями	381	500		571,5	750
2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00	Сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л			29,8			44,7
2206 00 59 00, 2206 00 89 00	Тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово- ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л			29,8			44,7
2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00)	Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л			42			63
2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00)	Вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л			49			73,5
2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00)	Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л			49			73,5
2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00	Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л			109

До уваги платників податків!

Інформаційний лист № 8/2024:

Щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», щодо запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з пунктів роздрібної торгівлі пальним та оподаткування податком на прибуток банків та інших фінансових установ

 

Цей інформаційний лист присвячено питанням, що стосуються окремих змін в оподаткуванні, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набирає чинності з 01 грудня 2024 року.

Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.

Кожен платник податку у порядку, визначеному статтею 52 Податкового кодексу України, може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.

Нормативно-правові акти, використані в цьому роз’ясненні:

Податковий кодекс України (далі – ПКУ);

Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015);

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817);

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) зі змінами (далі – Декларація).

Законом № 4015 змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та переглянуто ставки податку на прибуток.

Новацією Закону № 4015 є:

визначення видів доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відсотків замість 18 відсотків;

встановлення за 2024 рік для банків підвищеної базової ставки податку на прибуток у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів), (замість діючої на сьогодні базової ставки у розмірі 25 відсотків);

заборона банкам на врахування у 2024 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2025 року до повного їх погашення;

запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб платниками цих податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

визначення з 01 січня 2025 року авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, у фіксованій сумі вираженій у євро замість мінімальних заробітних плат та окреме встановлення ставки для пунктів обміну іноземної валюти, які розташовані у м. Києві.

І. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Особливості оподаткування податком на прибуток фінансових установ

Ставки

Щодо положень, які набирають чинності з 01.01.2025.

Положеннями нової редакції п. 136.1-1 ст. 136 ПКУ згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015, визначено види доходів за категоріями платників, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, зокрема при:

оподаткуванні прибутку фінансової установи (крім страховика), у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;

оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до статті 39-2 ПКУ;

застосуванні положень п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

Щодо положень, які набирають чинності з 01.12.2024.

За результатами податкового (звітного) 2024 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ становить 50 відсотків.

Сума податку на прибуток підприємств за 2024 рік за ставкою 50 відсотків визначається за звітний період – 2024 рік у Декларації за такий податковий (звітний) рік. Нарахування та сплата грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за попередні податкові (звітні) періоди 2024 року (квартал, півріччя та три квартали) за базовою (основною) ставкою, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, тобто 25 відсотків, не є порушенням правил нарахування та сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств^[1].

Після набрання чинності Законом № 4015 банки повинні визначити податкові зобов’язання щодо податку на прибуток за увесь 2024 рік за ставкою 50 відсотків.

Одночасно, підлягають перерахунку за збільшеною ставкою для оподаткування податком на прибуток підприємств (50 відсотків) виплачені банками протягом 2024 року дивіденди.

Довідково: емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток^[2] (розрахунок сум авансових внесків наводиться у додатку АВ до Декларації).

Збитки

За результатами податкового (звітного) 2024 року банки:

не застосовують положення, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ та не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

У разі застосування за попередні податкові (звітні) періоди 2024 року положень, передбачених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, та/або сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ за ставкою 25 відсотків, банки у складі Декларації за 2024 рік відображають уточнені показники (суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних періодів, у тому числі за період з 1 січня 2024 року, суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів за ставкою 50 відсотків), що містяться у поданих ними раніше Деклараціях^[3].

У разі відображення уточнених показників із вищезазначених підстав санкції, передбачені ст. 50 ПКУ, не застосовуються. У разі виникнення додаткового грошового зобов’язання, яке виникає внаслідок уточнення показників, таке грошове зобов’язання підлягає сплаті у строки, встановлені для сплати податкового зобов’язання щодо податку на прибуток за результатами 2024 року.

Довідково: за загальними правилами платники податку на прибуток зменшують об’єкт оподаткування на суму накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років до повного їх списання, але з урахуванням обмежень для великих платників податків^[4].

Різниця у вигляді суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів, на яку зменшується об’єкт оподаткування податком на прибуток, відображається у р. 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2025 року в порядку, визначеному п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Тож якщо після перерахунків розмір податкового зобов’язання збільшиться, то банки сплачують різницю такого зобов’язання до бюджету протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.

На замітку: тимчасово на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені^[5]. 

Питання-відповіді 

Банк має визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток за ставкою 50 відсотків за весь 2024 рік наростаючим підсумком чи лише за підсумками останнього звітного кварталу цього року?

Базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків 50 відсотків застосовується для визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами усього податкового (звітного) 2024 року.

Для цього у рядку 06 Декларації вказується розрахована наростаючим підсумком за ставкою 50 відсотків сума податку на прибуток за період з 1 січня до 31 грудня 2024 року, а значення рядку 18 Декларації за 2024 рік дорівнює значенню рядку 17 Декларації за попередній звітний (податковий) період цього року (з урахуванням уточнень, якщо такі мали місце у звітному році).

Товариство є небанківською фінустановою, що здійснює діяльність за відповідною ліцензією. Чи правильно ми розуміємо, що для визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток та виплати дивідендів у 2025 році ми маємо застосовувати ставку 25 відсотків?

Так, для оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до статті 39-2 ПКУ, а також застосуванні положень п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика) застосовуються базова ставка 25 відсотків. При цьому за підсумками річного декларування за 2024 рік застосовується ставка 18 відсотків.

За якою ставкою податку на прибуток підприємств оподатковуються дивіденди, виплачені банківською установою у 2024 році?

Для визначення суми авансових внесків із податку на прибуток підприємств із сум дивідендів, що сплачені до дати набрання чинності Закону № 4015, банками застосовувалась чинна у відповідному періоді основна (базова) ставка податку у розмірі 25 відсотків.

Якщо дивіденди сплачуються у 2024 році після набрання чинності Законом № 4015, для визначення суми авансових внесків банками застосовується основна (базова) ставка податку у розмірі 50 відсотків.

!!!! При цьому у Декларації за 2024 рік банк має здійснити перерахунок суми авансових внесків за весь 2024 рік за ставкою 50 відсотків.

Тому у рядку 6 додатка АВ до річної Декларації сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді та яка переноситься в рядок 20 АВ Декларації, визначається, виходячи зі значення рядка 5 цього додатку за ставкою 50 відсотків. Сума додаткового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді авансового внеску з дивідендів обраховується за ставкою 50 відсотків та зазначається у рядку 22 Декларації і підлягає сплаті протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.

Одночасно сума авансових внесків із дивідендів, обрахована за ставкою 50 відсотків, відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації та зменшує нараховану суму податку на прибуток банку за 2024 рік.

Якщо банк, у звітних періодах квартал, півріччя та три квартали 2024 року враховував у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток податкові збитки за попередні періоди (відображав їх у складі різниць у додатку РІ до Декларації), то яким чином слід відобразити у Декларації за 2024 рік виправлені показники?

У додатку РІ до Декларації банку за звітний податковий 2024 рік рядок 3.2.4 не заповнюється.

Яка сума «податкових збитків» підлягає врахуванню у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи зі звітних періодів 2025 року?

Починаючи зі звітних періодів 2025 року у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2024, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2024 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п.140.4.4
п. 140.4 ст. 140 ПКУ для великих платників податків.

Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років^[6].

Банк у листопаді 2024 року виявив помилку, яка призвела до заниження об’єкта оподаткування податком на прибуток у другому кварталі 2024 року. За які періоди треба подати уточнені розрахунки і за якою ставкою обчислювати податок на прибуток? Чи застосовуються штрафні санкції у разі уточнень?

У такому разі застосовуються загальні правила для виправлення помилок, допущених при визначенні податкового зобов’язання. При цьому податкове зобов’язання в уточнюючій Декларації визначається за чинною до дати набрання чинності Закону № 4015 ставкою податку на прибуток (25 відсотків).

У разі відображення уточнених показників штрафи та пеня на суму заниженого податкового зобов’язання не нараховуються та не сплачуються з підстав, визначених п.п. 69.38 п. 69 підр. 10 розд. ХХ ПКУ.

Водночас банк у складі податкової декларації з податку на прибуток за 2024 рік здійснює перерахунок податкових зобов’язань за весь 2024 рік без застосування штрафних санкцій та пені.

У рядку 06 Декларації за 2024 рік вказується розрахований наростаючим підсумком (з урахуванням уточнення за другий квартал), показник податкового зобов’язання з податку на прибуток, визначений за ставкою 50 відсотків.

Значення рядка 18 Декларації дорівнює значенню рядка 17 Декларації за попередній звітний (податковий) період поточного року (з урахуванням уточнення).

Після подачі Декларації за 2024 рік банк виявив помилку, яка призвела до заниження об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2024 рік. За якою ставкою слід обчислювати податок на прибуток в уточненому розрахунку?

Податкове зобов’язання в уточнюючому розрахунку визначається за базовою ставкою податку на прибуток у розмірі 50 відсотків.

За якою ставкою оподатковуватиметься скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії банку за 2024 рік та наступні роки?

Для оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку за 2024 рік діє ставка 50 відсотків.

Починаючи з 2025 року до скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страхових компаній), включаючи банки, застосовується базова (основна) ставка податку – 25 відсотків. 

Особливості оподаткуванняплатників податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним

Законом № 4015 запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками цього податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (далі – авансові внески).

Так, платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.14 ст. 141 ПКУ^[7], яким доповнено ст. 141 ПКУ.

Під роздрібною торгівлею пальним слід розуміти діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з нафтоналивного несамохідного морського/річкового бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден^[8].

До уваги!

Місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним^[9].

Строки сплати авансових внесків:

щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ^[10].

Установлено, що положення зазначених норм ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015, тобто з 01.12.2024.

Враховуючи, що Закон № 4015 набрав чинності з 01 грудня 2024 року, перший авансовий внесок для платників податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачується за грудень 2024 року у термін не пізніше 20 грудня 2024 року. 

Розміри сплати авансових внесків^[11]:

Авансовий внесок сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п.п. «а» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ);

для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу^[12], – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце (п.п. «б» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ);

для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 °C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце (п.п. «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ).

Авансові внески є невід’ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

Важливо!

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПКУ щодо умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені^[13].

Відповідальність за несплату авансових внесків:

Відповідно до п.п. 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 ПКУ грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 ПКУ.

Крім того, несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 ПКУ за податковий (звітний) період є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності^[14].

Питання-відповіді

Підприємством, яке є платником податку на прибуток та здійснює роздрібну торгівлю пальним, за підсумками 2024 року отримано від’ємне значенняоб’єкта оподаткування(у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ) (+, -)» основної частини Декларації відображено від’ємне значення). Чи можна врахувати попередньо сплачені авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств наступних податкових (звітних) періодів? 

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого у 2024 році, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

При цьому, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПКУ щодо умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Тож, якщо платником податку на прибуток, який здійснює роздрібну торгівлю пальним, за підсумками 2024 року отримано від’ємне значення об’єкта оподаткування, то такий платник не враховує попередньо сплачені авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств наступних податкових (звітних) періодів. 

Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплатуавансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками цього податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним?

Так, це є підставою для застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 ПКУ^[15] у разі, якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.

На території автотранспортного підприємства знаходятьсяпаливороздавальна та газороздавальна колонки, які застосовуються виключно для забезпечення пальним власних транспортних засобів. Чи виникають у такого підприємства податкові зобов’язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі, якщо у підприємствавідсутні місця роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо яких підлягає внесенню до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального?

У такому випадку у підприємства не виникають податкові зобов’язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, оскільки підприємство не здійснює роздрібну торгівлю пальним і у підприємства відсутні місця роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо яких підлягає внесенню до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Щодо оподаткування платників податку на прибуток, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі 

Для платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі з 1 січня 2025 року^[16] авансові внески з податку на прибуток підприємств встановлено у фіксованій сумі визначеній у євро (замість мінімальних заробітних плат) за кожний пункт обміну іноземної валюти, які сплачуються у розмірі згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу в якому відбувається сплата авансового внеску.

Так, починаючи з січня 2025 року авансовий внесок з податку на прибуток за кожен пункт обміну іноземної валюти сплачується у розмірі:

а) еквівалентному шестистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті (крім міста Києва), чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 1 січня року, що передує поточному року;

б) еквівалентному семистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у місті Києві;

в) еквівалентному двомстам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктами «а» та «б» цього підпункту, населених пунктах або за межами населених пунктів.

Тобто, окремо виділено пункти обміну іноземної валюти, які розташовані у м. Києві.

Механізм сплати авансового внеску за кожний пункт обміну іноземної валюти для платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі залишився без змін.

ІІ. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ДЛЯ ФОП, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ РОЗДРІБНУ ТОРГІВЛЮ ПАЛЬНИМ 

Законом № 4015 запроваджено сплату авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб платниками цього податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (далі – авансові внески).

Так, платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Авансові внески, що підлягають сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, яким доповнено п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

Під роздрібною торгівлею пальним слід розуміти діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з нафтоналивного несамохідного морського/річкового бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден^[17].

Нагадуємо

Місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним^[18].

Строки сплати авансових внесків: щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ^[19].

Установлено, що положення зазначених норм ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015, тобто з 01.12.2024.

Враховуючи, що Закон № 4015 набрав чинності з 01 грудня 2024 року, перший авансовий внесок для платників податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачується за грудень 2024 року у термін не пізніше 20 грудня 2024 року.

Розміри сплати авансових внесків^[20]:

Авансовий внесок сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ (п.п. «а» п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ);

для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце (п.п. «б» п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ);

для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 °C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце (п.п. «в» п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Важливо!

Авансові внески сплачуються за кодом бюджетної класифікації КБК 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»

Авансові внески є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.

Важливо!

У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення статті 43 ПКУ»^[21].

Відповідальність за несплату авансових внесків:

Несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період є підставою, зокрема, для застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ^[22] у разі, якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб протягом встановленого строку.

__________________________________________

[1] п. 70 підр. 4 р. ХХ ПКУ

[2] п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ

[3] п. 70 підр. 4 р. ХХ ПКУ

[4] п.п.140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ

[5] п. 69.38 підр. 10 розд. ХХ ПКУ

[6] п.п.140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ

[7] п. 137.12 ст. 137 ПКУ

[8] п. 77 частини першої ст. 1 Закону № 3817

[9] п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 3817

[10] п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ

[11] п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ

[12] Визначення скрапленого газу для цілей застосування п. 141.14 ст. 141 ПКУ наведено у п.п. 141.14.5 п. 141.14 ст. 141 ПКУ

[13] п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 ПКУ

[14] п. 46 частини другої ст. 46 Закону № 3817. Зміни до частини другої ст. 46 Закону № 3817 набирають чинності та вводяться в дію з 01 січня 2025 року

[15] п.п. 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 ПКУ

[16] п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015

[17] п. 77 частини першої ст. 1 Закону № 3817

[18] п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 3817

[19] п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ

[20] п.п. 177.5.1-1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ

[21] п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ

[22] п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 ПКУ

Про внесення змін до Регламенту роботи КНЕДП ДПС

З метою надання кваліфікованих електронних довірчих послуг за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA Державною податковою службою України внесено Зміни № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової службою України (далі – Регламент КНЕДП ДПС), що опубліковані на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) 29.11.2024 та відповідно до пункту 1.6 Регламенту набирають чинності через 10 календарних днів з моменту їх розміщення.

Переглянути Зміни № 1 до Регламенту КНЕДП ДПС можна у розділі «Регламент роботи» вебсайту КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua/reglament).

Фактична перевірка кафе у м. Дніпрі

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюється контроль господарської діяльності об’єктів торгівлі.

Особлива увага приділяється закладам, які надають послуги та продаж продукції у місцях масового відпочинку.

За результатами проведеного доперевірочного аналізу господарської діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у кафе м. Дніпра, та проведеної фактичної перевірки встановлено факти:

- проведення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;

- відсутність у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту на підакцизні товари – коду УКТ ЗЕД.

За наслідками фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 2,8 млн гривень.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Скористуйтесь правом на податкову знижку»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Скористуйтесь правом на податкову знижку».

На запитання платників податків відповіла головний державний інспектор Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Олена МІЩЕНКО.

Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи переноситься право на нарахування податкової знижки на наступні податкові роки, зокрема чи можливе отримання податкової знижки за навчання дитини за 2022 рік?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Тобто, щоб отримати податкову знижку за 2023 рік, включно до 31 грудня 2024 року ви маєте подати декларацію за витрати 2023 року, і держава компенсує вам частину витрат. Якщо ви подасте у 2024 році декларацію на податкову знижку на навчання за 2022 рік, ви вже не маєте права її отримати.

Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які обмеження на нарахування податкової знижки?

Відповідь: Добрий день! Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номеру платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті.

Варто мати на увазі, що податкова знижка, відповідно до Податкового кодексу України, може застосовуватись виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати, зменшеної на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального податкового доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Питання 3: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які документи потрібні для оформлення податкової знижки за навчання дитини за 2023 рік?

Відповідь: Добрий день! Для оформлення податкової знижки на навчання потрібні такі документи:

· декларація про майновий стан і доходи з додатком Ф3;

· копія паспорта особи, яка подає декларацію;

· копія ідентифікаційного коду особи, яка подає декларацію;

· копія свідоцтва про народження здобувача освіти;

· копії квитанцій та/або платіжних доручень сплачених за навчання в звітному періоді;

· довідка про заробітну плату (форма – 3) за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги, якщо є;

· копія документу із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;

· копія договору про навчання у відповідному закладі освіти.

Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку (пункт 166.2.2. статті 166 Податкового кодексу України).

Питання 4: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, який термін подання декларації про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку?

Відповідь: Добрий день! Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2023 року, можуть подати декларацію протягом всього 2024 року до 31 грудня включно.

Разом з цим, громадяни, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичні особи – підприємці, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, подають декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2023 рік до 1 травня 2024 року.

Питання 5: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Відповідь: Добрий день! Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Відповідно до до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Питання 5: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно завіряти печаткою банку роздруковану платіжну інструкцію, сформовану в електронній формі, або надавати інші розрахункові документи з метою підтвердження понесених платником податку сум витрат при реалізації ним права на податкову знижку, якщо сплату здійснено дистанційно через банківські сервіси Приват 24, Ощад 24/7 та інші?

Відповідь: Добрий день! Якщо сплату здійснено через банківські сервіси Приват 24/7, Ощад 24 та інші, то роздрукована платіжна інструкція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.

Для представників бізнесу – про особливості правил оподаткування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

У межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проведено зустріч податківців з керівниками та членами Асоціації «Союз ювелірів України» і Спілки підприємців Дніпропетровщини.

Тематика діалогу присвячена запровадженню особливих правил оподаткування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та актуальним питанням застосування спрощеної системи оподаткування.

На заході обговорили новації оподаткування для платників, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Під особливою увагою комунікацій – питання застосування спрощеної системи оподаткування платниками, які здійснюють господарську діяльність за КВЕД 32.12 «Виробництво ювелірних і подібних виробів».

Суб’єктам господарювання повідомили про інформаційні ресурси податкової служби ГУ ДПС.

В умовах сьогодення бізнес продовжує працювати і сплачувати податки. Для підтримки працюючого бізнесу і стабільного наповнення бюджетів держава надає сумлінним платникам підтримку. Скориставшись запропонованими преференціями, платник податків стає безпосереднім учасником побудови прозорих та справедливих податкових відносин, що ґрунтуються на взаємній відкритості та довірі між платниками і державою.

ДПС провела онлайн-конференції з питань формування та подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA

Питання формування та подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA розглядалися під час низки онлайн-конференцій представників ДПС, асоціацій платників податків, бізнес-спільноти, ІT-компаній та експертів EU4PFM.

Під час заходів були надані відповіді на найпоширеніші питання великих платників податків щодо методів та порядку формування, направлення, отримання та опрацювання електронних документів у вигляді стандартного аудиторського файлу.

За результатами зустрічей учасники досягли домовленостей щодо подальшої співпраці для забезпечення якісного та своєчасного формування великими платниками файлу SAF-T UA.

ДПС продовжує роботу у напрямі удосконалення системи взаємодії та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, впровадження новітніх цифрових технологій, зокрема, концепції електронного аудиту.

Зустріч ДПС та Торгово-промислової палати України: про переваги Території високого рівня податкової довіри

Як долучитися до проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» та скористатися його перевагами розповів в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час зустрічі з представниками Торгово-промислової палати України.

Цей проєкт реалізований ДПС для імплементації норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

«Для субʼєктів господарювання, які увійдуть до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачено низку переваг. Це мораторій на деякі види перевірок, скорочення строків перевірок з метою бюджетного відшкодування та строків надання індивідуальних податкових консультацій, особистий комплаєнс-менеджер, який допоможе розробити оптимальні персоналізовані рішення з податкового планування та виключити ризики порушень податкового законодавства», – зазначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур.

За його словами, до такого Переліку включатимуться як юридичні, так і фізичні особи – підприємці, які відповідатимуть певним вимогам та критеріям. Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку затверджено наказом Мінфіну від 07.10.2024 № 495.

Зокрема, серед вимог та критеріїв – своєчасність та повнота виконання податкових обов’язків платником податків, відсутність спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, рівень сплати податків, розмір заробітної плати тощо.

На субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» платник може ознайомитися зі всією інформацією щодо цієї ініціативи. Зокрема, дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.

Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Щодо новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).

Головною новацією Закону № 3813 визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі - Перелік).

ЯК ПОТРАПИТИ ДО ПЕРЕЛІКУ?

Щоб потрапити до Переліку юридичній або фізичній особі – підприємцю треба відповідати одночасно низці вимог та критеріїв.

ВИМОГИ:

· податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

· відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

· відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу;

· відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;

· відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;

· відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

· відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;

· відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";

· відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);

· відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

· відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Відповідність наступним критеріям залежно від обраної системи оподаткування:

ЮРИДИЧНІ ОСОБИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ:

· показник рівня сплати податку на прибуток підприємств дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали з урахуванням пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу;

· показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;

· показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб.

РЕЗИДЕНТИ ДІЯ СІТІ:

· показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті.

ЮРИДИЧНІ ОСОБИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ ТА Є ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ:

· показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;

· показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб.

ЮРИДИЧНІ ОСОБИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ ТА Є ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ:

· показник різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період має від’ємне значення;

· показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;

· показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;

· площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством, або платником податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством.

ФІЗИЧНІ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦІ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ:

· показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні 12 звітних (податкових) періодів;

· показник рівня сплати податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за звітний (податковий) рік дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі;

· показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.

ФІЗИЧНІ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦІ, ЩОПЕРЕБУВАЮТЬ НА СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ ТА Є ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ:

· задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період перевищує 5 мільйонів гривень;

· показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;

· показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.

Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

Порядок формування та оприлюднення переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.

Перший Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства буде затверджено не пізніше останнього робочого дня листопада (29 листопада 2024 року) та оприлюднено на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (19 грудня 2024 року).

Податкова культура – система цінностей, норм, встановлених правил і принципів у сфері податкових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Податковій культурі притаманні елементи як формальних інститутів (законодавчі та інші нормативно-правові акти), так і неформальних інститутів (загальноприйняті традиції та звички нарахування і сплати податків, які обумовлюють моделі поведінки платників податків, що формуються податковою культурою).

Імперативом податкової системи має бути поєднання фіскальних інтересів та інтересів платника податків на основі формування партнерських відносин. Робота податкових органів багато в чому залежить від того які відносини у них складаються із платниками податків. Платник податку це в першу чергу партнер держави, його кошти – основне джерело державних доходів. Тому в даний час податківці приділяють більше уваги роз’ясненню правових актів, адже податкове законодавство далеко не всім зрозуміле через свою складність та неоднозначність. Більшість податкових спорів виникають тільки тому, що платники розуміють ті чи інші положення податкового законодавства не так, як податківці. З іншої сторони податкові органи теж будуть працювати ефективно, якщо платники податків будуть дотримуватися податкового законодавства. Але це все залежить від високого рівня податкової культури в країні.

Податкова культура повинна виступати регулятором поведінки не тільки кожного платника податків, а й посадових осіб податкових органів. Тому її удосконалення слід починати передусім з працівників податкових органів, оскільки платників податків більше, ніж податківців, і формування в їхній свідомості розуміння всієї необхідності сплати податкових платежів є довготривалим і більш трудомістким процесом.

Ефективність роботи будь-якої системи, насамперед, залежить від рівня кваліфікації працівників, від їхнього ставлення до професійної діяльності, від морально-етичних засад та особистих рис. Професіоналізм податкового інспектора має ґрунтуватися на знаннях, комунікабельності, упевненості. Ця впевненість має базуватися на особистих здібностях інспектора: вміння легко переконати інших у правильності постановки питань, та налагодити психологічний контакт із платником податків.

Професіоналізм і взаємна відповідальність є основними показниками нового рівня співпраці держави та платників податків, а також високої податкової культури та податкової дисципліни. Основна мета податкових органів має бути спрямована на протистояння закріпленню в суспільстві свідомого ухилення від сплати податків як акту, який зберігає особисту вигоду.

Важливо сформувати не тільки позитивний образ працівника податкового органу, а й сумлінного платника податків. Неправомірні дії однієї зі сторін призводять до нестабільності всієї системи і неефективності застосовуваних заходів.

Важливою складовою в покращенні взаємин між платниками та податковими органами є довіра до платників з боку податкових органів. Зменшення кількості й тривалості перевірок і зниження рівня використання штрафів допоможуть забезпечити реципрокність взаємовідносин між суб’єктами податкових відносин.

У випадку платників податків ключовим елементом є податкова мораль, яка проявляється у внутрішній мотивації людей до сплати податків. Тобто існують певні норми і правила, які регламентують поведінку і дії людей у сфері оподаткування. Позитивна мораль приймає форми громадянської свідомості, обов’язку, дисципліни. Тому на державному рівні дуже важливо сформулювати моральні імперативи, які так би мовити стали б еталоном, якому має відповідати добросовісний платник.

Тому в контексті формування податкової культури податкова політика повинна бути результатом суспільного вибору, проявом відродження духу, відчуттям спільної мети у суспільстві вільних у своєму виборі громадян. Для цього можна активніше долучати громадян до обговорення реформ з метою врахування реальних суспільних пріоритетів, а не окремих впливових груп. Відчуття спільної відповідальності, а також впевненість у правомірності дій держави зможе забезпечити підвищення рівня tax compliance, оскільки людям властива реципрокність – схильність до взаємодії, за умови аналогічної поведінки інших членів.

Виходячи з вищевикладеного можна запропонувати визначення податкової культури. Податкова культура являє собою систему цінностей, норм, встановлених правил і принципів у сфері податкових відносин. Дана модель включає в себе правомірні дії, як платників податків, так і податкових органів. Кожен суб’єкт податкових відносин самостійно визначає для себе рівень його податкової культури, що відрізняється нормами, правилами і цінностями.

Податкова культура складається з розуміння громадянами всієї важливості для держави і суспільства сплати податків, знання своїх прав і обов’язків по їх сплаті. Платник податків повинен усвідомлювати, що податкові надходження до бюджету потрібні для виконання державою своїх функцій (утримання армії, поліції, забезпечення отримання гідної освіти, надання послуг у сфері охорони здоров’я і т. д).

Новації податкового законодавства в частині комплаєнс-ризику сплати та заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, в діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та новий проект щодо системи управління комплаєнс-ризиками. Координатором нового проекту є Міністерство фінансів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.

Основні новації проекту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:

● Ризик реєстрації

● Ризик звітності

● Ризик сплати

● Ризик декларування.

Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують в неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.

Платникам при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску необхідно ознайомитись з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (із змінами) (далі – Наказ № 148).

Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:
- сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;
- сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;
- сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;
- повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;
- повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг
Наказом № 148 передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148;

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:

«Код платника»;

«Код фактичного платника»;

«Призначення платежу».

Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.

Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:

юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.

При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;

громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.

При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

Приклади заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Новини» та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

«Е-повідомлення» - новий сервіс для платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів:

▪ податковий номер платника

▪ назва та код територіального органу ДПС

▪ код території

▪ отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Для повернення платежів з бюджету подайте заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків

- для юридичних осіб шаблон «J1302001»,

- для фізичних осіб шаблон «F1302002».

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Порядок повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі) , також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Про реквізити нових бюджетних рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv, розміщені реквізити нових бюджетних рахунків за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;

- ККДБ 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;

- ККДБ 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».

Звертаємо увагу, що сплата на рахунки розпочинається з дня набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану».

Сплата платежів на єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України (Казначейство) на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу;

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку» - заповнюється номер бюджетного/небюджетного рахунку;

«Сума податку» - заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» - заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

«Додаткова інформація запису» - заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.

Сплата бюджетних/небюджетних платежів: заповнення реквізитів платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1-4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за № 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України (Казначейство) формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.

Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.

ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.

Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.

Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

Кроки для платника податків

1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:

для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:

вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;

для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу Украіни)*** » Запиту:

встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

для поля «В розрізі платежів » Запиту:

встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:

встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.

3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

Платникам ПДВ про деякі особливості складання звітності за операціями з експорту окремих видів товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.

В листі ДПС України від 15.11.2024 № 3717/7/99-00-21-03-02-07 зазначено, що в декларації з ПДВ відображаються тільки ті операції, за якими відбувся перетин кордону. Чи враховуватиметься це при проведенні камеральних перевірок податкової звітності? Чи будуть невключені в декларацію суми ПДВ по податковим накладним з експорту окремих видів товарів, складеним на товари, по яким не відбувся перетин кордону, вважатись заниженням податкових зобов’язань? Чи будуть ці положення відображені у Порядку заповнення декларації з ПДВ?

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21) у рядках 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 податкової декларації з ПДВ (залежно від ставки оподаткування) вказуються обсяги операцій з експорту окремих видів товарів.

Разом з тим п. 97.5 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від чітко передбачено, що операції з експорту у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.

Порядок № 21 не потребує відображення інформації щодо порушеного питання.

На сайті ДПС розміщено довідник умовних кодів причин коригування 501, 502, 503, які використовуються при складанні РК з експорту окремих видів товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Довідник умовних кодів причин коригування, який містить інформацію, зокрема про умовні коди причин коригування 501, 502 та 503 розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html.

Яким чином та з якої дати буде надана можливість направлення на реєстрацію в ЄРПН ПН за операціями з експорту окремих видів товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Для операцій з постачання окремих видів товарів запроваджено окрему електронну форму податкової накладної за кодом J/F 1211001 (код електронної форми податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів), яка буде застосовуватись з моменту запровадження режиму експортного забезпечення.

До 01.12.2024 року такі податкові накладні не приймаються для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Єдиний внесок: понад 29,6 млрд грн – надходження до державних цільових фондів від платників Дніпропетровської області

У січні – жовтні 2024 року до державних цільових фондів від страхувальників Дніпропетровщини надійшло понад 29,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Це майже на 4,0 млрд, або на 15,6 відс., більше ніж у відповідному періоді 2023 року.

Інформуємо, що одним із принципів, на яких ґрунтуються заходи реформування, зокрема податкової політики та податкового адміністрування, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року (НСД), є принцип стабільності – збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності, що є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.

Платники Дніпропетровщини сумлінно наповнюють місцеві бюджети

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували понад 34,1 млрд грн податкових платежів. Надходження виросли порівняно з січнем – жовтнем 2023 року на понад 6,0 млрд грн, темп росту – 121,5 відсотків.

Нагадуємо, що на окремому ресурсі ДПС України – субсайті «Територія високого рівня податкової довіри» розміщено всю інформацію про запроваджені новації щодо особливостей адміністрування податків для субʼєктів господарювання, які будуть включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та стануть учасниками нового проєкту ДПС.

Платники мають можливість дізнатися як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які переваги можна отримати, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь тощо.

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 32,9 млрд грн податкових платежів

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом десяти місяців 2024 року від платників регіону до загального фонду державного бюджету надійшло понад 32,9 млрд гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року надходження збільшились на понад 8,1 млрд грн, або на 32,6 відсотків.

Очільниця податкової служби області висловила вдячність всім, хто відповідально ставиться до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою та нагадала, що для субʼєктів господарювання, які будуть включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та стануть учасниками нового проєкту ДПС, законодавчими новаціями передбачені особливості адміністрування податків.

«Сьогодні, незважаючи на виклики, бізнес продовжує працювати і сплачувати податки. В умовах дії воєнного стану підтримка від держави – це та система заходів, яка спрямована мотивувати суб’єктів господарювання працювати чесно і прозоро та своєчасно наповнювати бюджети», – зазначила Наталя Федаш.

Шановні громадяни!

Переглянути відео за посиланням https://cutt.ly/yeL3e0uF

Онлайн зустріч податківців Дніпропетровщини зі Спілкою українських підприємців та бізнес спільнотою: діалог про важливе і актуальне

На Дніпропетровщині у рамках комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за темою «Закон України № 3813: податкові новації» відбулась онлайн зустріч податківців з представниками бізнесу – членами Спілки українських підприємців та бізнес спільнотою.

Особливі правила оподаткування для платників, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» – у фокусі уваги учасників зустрічі.

Новий рівень взаємовідносин між податковою службою і бізнесом, підтримка сумлінного платника державою; критерії, яким необхідно відповідати суб’єкту господарювання, щоб отримати певні податкові переваги, та хто такий комплаєнс-менеджер і які його функції – питання, що обговорили під час спілкування.

Комунікації супроводжувались демонстрацією презентаційних матеріалів «Новий Закон про податки: переваги для бізнесу», підготовлених фахівцями ГУ ДПС.

Підприємцям також нагадали про інформаційні ресурси податкової служби ГУ ДПС.

Конструктивний діалог фахівців податкової і платників спрямований на повне і оперативне інформування про переваги та можливості для бізнесу, запропоновані державою.

Працюємо спільно на результат – своєчасне і у повному обсязі наповнення бюджетів!

Дотримання вимог законодавства в частині здійснення продажів у мережі «Інтернет»

Враховуючи активний розвиток online-торгівлі, ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації, розміщеної на доступних сайтах, інтернет-майданчиках, платформах, та встановлюються факти можливого порушення вимог порядку проведення розрахункових операцій суб’єктами господарювання при здійсненні продажу товарів через мережу «Інтернет», зокрема реалізації технічно-складних побутових товарів.

Так, співробітниками територіальних органів ДПС протягом листопада 2024 року проведено близько 50 контрольно-перевірочних заходів, під час яких встановлені факти продажу дороговартісної техніки та електроніки без застосування РРО/ПРРО та належного ведення обліку товарних запасів.

Як наслідок, суб’єктів господарювання притягнуто до фінансової відповідальності на суму майже 1,4 млн гривень.

ДПС наголошує, що застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу товарів, у тому числі через мережу «Інтернет», є обов’язковим при проведенні розрахунків та просить громадян бути свідомими, проявляти свою громадську позицію та повідомляти податкові органи про всі відомі факти продажу товарів чи надання послуг без видачі розрахункових документів (фіскальних чеків).

Засідання галузевого комітету Громадської ради: на порядку денному – новації Закону № 3813 та реалізація Експериментального проєкту

Проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівництва та фахівців податкової служби Дніпропетровської області.

Ключовий меседж заходу – роз’яснення новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).

У фокусі уваги – забезпечення рівних умов для всіх платників податків, прозорість процесів адміністрування, забезпечення справедливості, уникнення корупційних ризиків.

Обговорили основні аспекти інформаційно-роз’яснювальної кампанії про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (Експериментальний проєкт).

Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Комунікуємо далі!

Суд підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій у розмірі понад 40,7 млн грн

Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 40744180,48 грн за порушення вимог пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за експортований товар.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що саме такий вид перевірки був проведений податковим органом, а тому покликання позивача, що було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку є безпідставними, оскільки встановлено, що перед початком проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу вручено наказ на проведення позапланової виїзної перевірки, пред`явлено службове посвідчення та направлення.

Щодо посилання представника позивача на те, що посадовою особою контролюючого органу здійснювався виїзд на підприємство лише один раз за весь період перевірки, суд апеляційної інстанції зауважує, що податковим законодавством не передбачено термін перебування інспектора, який проводить таку перевірку, на підприємстві та не врегульовано кількість виїздів з метою проведення перевірки. Контролюючий орган та його посадова особа самостійно вирішують терміни та строки їх перебування безпосередньо на підприємстві під час проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а тому судом першої інстанції протиправно скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На переконання суду апеляційної інстанції, оскільки документи, визначені пунктом 12 Інструкції «Про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7, які б підтверджували обставини, на які посилається позивач та які враховані судом першої інстанції, у позивача відсутні та до матеріалів справи не були долучені, а тому судом першої інстанції також протиправно скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, Восьмим апеляційним адміністративним судом від 29.10.2024 у справі № 140/3393/24 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення; апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

ДПС та АППУ обговорили переваги нового проєкту «Територія високого рівня податкової довіри»

Новий механізм підтримки бізнесу в умовах воєнного стану започаткувала Державна податкова служба України. Проєкт «Територія високого рівня податкової довіри» ­ – це зміна підходів у комунікації платників з податковою службою та побудова прозорих відносин між державою і підприємцями. Про це розповів в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час зустрічі з представниками Асоціації платників податків України.

Особливості адміністрування податків, зборів, платежів для доброчесних платників запроваджено з 1 жовтня 2024 року. Такі платники будуть включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та зможуть користуватися податковими перевагами.

«Це, перш за все, мораторій на проведення деяких видів перевірок. Тобто такі підприємці звільняються від переважної частини документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. Також значно скорочуються строки камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування», – розповів Євгеній Сокур.

Крім того, для учасників Переліку скорочуються терміни надання індивідуальних податкових консультацій та запроваджується особистий комплаєнс-менеджер. Це повністю нова роль у системі податкового обслуговування, покликана допомогти бізнесу уникати податкових помилок та ризиків. Це своєрідний «податковий радник», який консультуватиме та супроводжуватиме платника в усіх процесах усередині ДПС

«Ми прагнемо, щоб кількість учасників нового проєкту постійно зростала. Запрошую всіх учасників нашої зустрічі долучитися до Території високого рівня податкової довіри. Тим більше, що АППУ – надійний партнер податкової служби, з яким ми проводимо чимало спільних заходів. Розуміємо, якою важливою є підтримка держави для бізнесу, особливо сьогодні, тому радимо всім скористатися такою можливістю», – наголосив Євгеній Сокур.

Він також поінформував, що ДПС запустила субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», де платники мають змогу детально ознайомитися з проєктом, критеріями відбору, перевірити свої власні показники, дізнатися про середні показники сплати податків до бюджету та середню заробітну плату по своїй галузі тощо.

Про одиниці виміру товарів у податкових накладних з 01.12.2024

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У податкових накладних, що складатимуться з 01.12.2024 як за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, так і за операціями з їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту, одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах, незалежно від того, які одиниці виміру використані для такого товару в первинних бухгалтерських документах.

Як можна дізнатися про ліміт підприємства для безумовної реєстрації ПН за операціями з експорту окремих видів товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Інформація щодо такої розрахункової величини, як ліміт підприємства для безумовної реєстрації ПН за операціями з експорту окремих видів товарів, не буде надсилатись платнику та не буде доступна для перегляду в Електронному кабінеті, оскільки вона є динамічною та постійно змінюється; наявність або відсутність залишку суми цієї величини не є єдиною умовою відповідності/невідповідності ознакам безумовної реєстрації; наявність або відсутність залишку суми цієї величини не є вирішальним фактором щодо реєстрації/зупинення реєстрації податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів.

Рішення про реєстрацію ПН, реєстрацію якої було зупинено, прийнято до граничного терміну подання декларації з ПДВ: що з податковим кредитом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість (далі – податок), сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

В якому звітному періоді покупець має право включити суму ПДВ до складу податкового кредиту, якщо рішення про реєстрацію податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, прийнято до граничного терміну подання декларації з ПДВ?

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника, або дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 зі змінами та доповненнями, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Платник податку через Електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями).

Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН:

- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у звітному (податковому) періоді, в якому її складено, або будь-якому наступному звітному періоді в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;

- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у звітному (податковому) періоді, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання.

З метою визначення податкового періоду, у якому платник податку має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, платник податку використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може встановити факт та дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 881 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, перелік яких із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД визначається Кабінетом Міністрів України, що здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Підтвердження, що операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених цим пунктом, здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, зокрема до п. 881 підрозділу 2 розділу XX ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року «Деякі питання реалізації пункту 937 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 881 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Постанова № 1193) затверджено:

- перелік товарів, які звільняються від оподаткування ввізним митом та операції із ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, якщо такі товари ввозяться на митну територію України в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства;

- Порядок підтвердження операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Довідково: Постанову № 1193 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 22.10.2024 № 214 і вона набула чинності з дня опублікування.

Затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2024 № 470 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2024 за № 1546/42891) (далі – Наказ № 470) затверджено зміни до ⁠Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17 жовтня 2024 року № 518).

Зміни, внесені до Порядку обліку платників податків, спрямовані на приведення його положень у відповідність до чинного законодавства, також в новій редакції викладено форми № 20-ОПП, № 34-ОПП та № 30-ОПП.

Наказ № 470 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.11.2024 № 98 і він набрав чинності з дня опублікування.

Внесено зміни до форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 433 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 березня 2015 року № 359» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2024 за № 1478/42823) внесено зміни до форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку декларування максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) (далі – Наказ № 433), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.03.2015 № 359.

Наказ № 433 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.10.2024 № 90 і як зазначено у п. 4 цього наказу він набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування.

Для отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2023 році, своєчасно подайте податкову декларацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує громадянам, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (за витратами, понесеними у 2023 році останній день – 31 грудня 2024 року).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Платники можуть подати декларацію в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання декларації).

Нагадуємо, що у приватній частині Електронного кабінету в меню «Податкова декларація про майновий стан і доходи» (ЕК для громадян/Податкова декларація про майновий стан і доходи) платники мають можливість заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді.

Також платники можуть ознайомитись з відеороликом ДПС України «Мобільний застосунок «Моя податкова»: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка)» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dohodi-fizichnih-osib/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/736325.html), який допоможе при поданні податкової декларації про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки.

Понад 296,9 млн грн податку на нерухоме майно спрямували фізичні особи до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку поточного року фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 296,9 млн грн, що на понад 104,9 млн грн, або на 54,6 відс. більше ніж у січні – жовтні 2023 року.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;

18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».

З початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати понад 1,5 млрд гривень

Впродовж десяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками рентної плати спрямовано понад 105 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з січнем – жовтнем минулого року на понад 779,3 млн грн, або на 100,3 відсотки.

Вагому частку надходжень складають надходження рентної плати за видобування залізних руд (січень – жовтень 2024 року – 1,3 млрд грн, що у порівнянні з 2023 роком більше на понад 783,1 млн грн, темп росту – 249,3 відсотків).

Єдиний податок: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,9 млрд гривень

У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло понад 3,9 млрд грн єдиного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,3 млрд грн, темп росту – 149,1 відсотків.

Очільниця обласної податкової акцентувала увагу на новому форматі взаємодії з бізнесом. Проєкт «Територія високого рівня податкової довіри» надає його учасникам певні переваги. Так, для субʼєктів господарювання, які увійдуть до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавствах запроваджується мораторій на деякі види документальних та фактичних перевірок, скорочуються строки перевірок з метою бюджетного відшкодування та строки надання індивідуальних податкових консультацій. За кожним платником закріплюється особистий комплаєнс-менеджер, який не лише поінформує про вимоги та обмеження у законодавстві, але й допоможе платнику в усуненні потенційних ризиків порушення податкового законодавства.

Про особливості Території високого рівня податкової довіри – на зустрічі податківців з представниками Дніпропетровської торгово-промислової палати

Відбувся онлайн івент податківців Дніпропетровщини з представниками Дніпропетровської торгово-промислової палати за участі очільниці податкової служби регіону Наталі Федаш.

На заході йшла мова про податкові нововведення, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон України № 3813), та основні аспекти проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри».

Мета імплементації норм Закону України № 3813 – це ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час дії воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Учасникам діалогу також нагадали про інформаційні джерела податкової служби області, де розміщується актуальна інформація про новації законодавства та важливі податкові новини, про комунікаційну податкову платформу – сучасний сервіс для діалогу з бізнесом і громадськістю та можливість отримати платниками первинних консультацій за номерами телефонів «гарячих ліній».

Комунікації у новому форматі спрямовані на побудову прозорих та справедливих податкових відносин, що ґрунтуються на взаємній відкритості та довірі між платниками і державою.

Продовжуємо працювати задля своєчасного наповнення бюджетів.

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена провели засідання експертних груп

Державна податкова служба України та Рада бізнес-омбудсмена продовжують співпрацю щодо оперативного розгляду звернень платників, що надходять на адресу РБО.

Під час сьогоднішнього засідання учасники обговорили питання адміністрування податку на додану вартість, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, подання таблиць даних платника ПДВ. Також розглянуто стан виконання податковою службою судових рішень.

Представники ДПС розʼяснили питання, які порушують платники у своїх запитах, а також надали рекомендації щодо вирішення окремих ситуацій.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

ДПС розроблено відеоролик «Заповнення податкової декларації екологічного податку»

Для допомоги платникам податків у складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила навчальний відеоролик «Заповнення податкової декларації екологічного податку (у частині розрахунку податкових зобовʼязань за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні обʼєкти)».

З відео ви дізнаєтесь: хто є платником екологічного податку, як обчислюють зобовʼязання з екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні обʼєкти, який звітний (податковий) період для подання декларації екологічного податку, який тип декларації подається, порядок заповнення декларації тощо.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють експорт окремих видів товарів!

Законом України від 9 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959-ХІІ).

На виконання змін, внесених у статтю 192 Закону № 959-ХІІ, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експертного забезпечення», що набирає чинності з 1 грудня 2024 року.

Зокрема, зазначеними нормативно-правовими актами запроваджуються особливості здійснення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 (далі – окремих видів товарів), а саме:

експорт окремих видів товарів дозволено здійснювати лише зареєстрованим платникам податку на додану вартість (далі – платники), до дня подання митної декларації платники зобов’язані скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрована податкова накладна дає право на оформлення митної декларації та здійснення експорту (підпункт 97.1 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, далі – Кодекс);

заборона експорту окремих видів товарів за нижчими цінами, ніж мінімально допустимі експортні ціни (підпункт 97.3 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

платники, в яких за останні 12 місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) не повернення валютної виручки на дату складання податкової накладної становить не більше 20 %, застосовують ставку податку ПДВ 0 % при експорті (підпункт «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:

що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;

включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТЗЕД, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про карантин рослин».

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)