Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Самостійне виправлення суб’єктом господарювання помилок у Заяві за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП).

Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому, в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у Заяві за ф. № 20-ОПП, то він повинен подати Заяву за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При заповненні Заяви за ф. № 20-ОПП з виправленою (оновленою) інформацією у графі 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі виявлення платником податків помилки у заповненні графи 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування», у Заяві за ф. № 20-ОПП зазначається виправлена інформація щодо адміністративно – територіальної одиниці та території територіальних громад відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, де знаходиться об’єкт оподаткування, та у графі 2 «Код ознаки надання інформації» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ та відображенню в податковій декларації з ПДВ операції з виплати роялті нерезиденту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оскільки згідно з п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», яким відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) може бути як товар, так і робота/послуга, та зважаючи на те, що для операцій з отримання від нерезидента товарів та робіт/послуг ПКУ встановлено різний порядок оподаткування ПДВ та відображення у податковій звітності, то надання відповіді на зазначене питання у кожному конкретному випадку виплати роялті нерезиденту потребує з’ясування обставин здійсненних операцій.

Враховуючи викладене, у разі виникнення питань щодо оподаткування та відображення у податковій декларації з ПДВ операцій з виплати роялті нерезиденту пропонуємо звертатись до контролюючого органу із запитом на надання індивідуальної податкової консультації в порядку, встановленому ст. 52 ПКУ.

Чи включається до об’єкта оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах сума наданої резиденту/нерезиденту поворотної/безповоротної фінансової допомоги?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2.6 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції з виплати (надання) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, фінансової допомоги в сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктами 135.2.1.7, 135.2.1.8, 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

При цьому база оподаткування визначається як сума:

фінансової допомоги: наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ або була припинена внаслідок прощення боргу, за винятком:

а) суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;

б) суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах і водночас не є пов’язаною з таким платником податку особою, з урахуванням норм п.п. 137.10.4.5 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 ПКУ;

в) суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;

г) суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах фізичній особі, що була прощена таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;

ґ) сум, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

д) членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, на одну організацію (п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ);

наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, в розмірі, що перевищує 0,5 відс. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік, крім неприбуткової організації, до якої застосовуються положення п.п. 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1.8 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ (п.п. 135.2.1.8 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ);

наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковій організації, що визначена п. 133.4 ст. 133 ПКУ і є національним закладом вищої освіти відповідно до Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», в розмірі, що перевищує 1 відс. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік (п.п. 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ).

Крім того, згідно з п.п. 141.9 прим. 1.2.5 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції з передачі майна (надання робіт, послуг) (передачі ризиків, пов’язаних з правом власності, або передачі результатів робіт, послуг) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості, у тому числі з безоплатної передачі майна (робіт, послуг) у сумі, визначеній за правилами, встановленими п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

При цьому згідно з п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума:

вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:

а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;

б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 01 січня податкового (звітного) року;

в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;

г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку.

Для цілей п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ:

безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відс. сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;

однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначено однорідну групу майна відповідно до облікової політики підприємства, використовуються відповідні положення облікової політики підприємства.

Нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів на РРО/ПРРО з причини потенційного/аварійного відключення електроенергії у період дії воєнного стану: чи передбачена відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек (далі – щоденний Z-звіт) – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків, небанківських фінансових установ та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або отримали відповідні ліцензії Національного банку, за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом.

Адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначена ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненням (далі – КУпАП).

Враховуючи викладене, у випадку нестворення (несвоєчасного створення) щоденних Z-звітів на реєстраторах розрахункових операцій або програмних реєстраторах розрахункових операцій, з причин потенційного/аварійного відключення електроенергії, суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за умови підтвердження такого факту належними доказами, зокрема, інформацією, розміщеною на вебпорталах енергопостачальних компаній, про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливості її постачання через пошкодження енергетичних мереж, тощо.

Водночас, у разі порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій та неможливості підтвердження, що такі порушення вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), посадові особи суб’єктів господарювання та особи, які здійснюють розрахункові операції будуть нести адміністративну відповідальність, встановлену ст. 155 прим. 1 КУпАП.

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.

Чи мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), перелік яких визначений частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно із змінами, внесеними Законом України від 01 липня 2021 року № 1617-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (набрав чинності 21.11.2021), п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 викладено в новій редакції:

Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) для цілей Закону № 1207:

зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464, якими визначено заходи впливу, стягнення та відповідальність за порушення Закону № 2464;

платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.

Платники мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом № 2464, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 1207 адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається КМУ.

Постановою КМУ від 06.12.2022 № 1364 встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі – Мінреінтеграції).

Відповідний Перелік територій затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями.

Особливості заповнення полів з 1 по 10 заяви за ф. № 1-ОПП юридичними особами або їх відокремленими підрозділами при внесенні деяких змін

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Внесення змін до облікових даних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, отриманих в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС.

Такі платники подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).

Юридичні особи або їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП:

з позначками «Зміна відповідальних осіб: керівника; особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та «Інші зміни» – до контролюючого органу за основним місцем обліку;

з позначкою «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» – до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

В заяві за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються поля 1, 2, 4 та 10 та інформація про засновників не подається.

В заявах за ф. № 1-ОПП з позначками «Інші зміни» та «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» заповненню підлягають всі розділи.

Поля заяви за ф. № 1-ОПП заповнюються юридичною особою та відокремленим підрозділом юридичної особи наступним чином:

«1 – Податковий номер» вказується реєстраційний (обліковий) номер платника податків, що надається контролюючим органом при взяття на облік.

Платники податків, яким реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається контролюючим органом, вперше при поданні заяви за ф. № 1-ОПП для взяття на облік в контролюючих органах рядок «1 – Податковий номер» не заповнюють;

«1а – Податковий номер головного підприємства (для відокремленого підрозділу)» відокремлений підрозділ вказує податковий номер головного підприємства;

«2 – Повне найменування українською мовою» зазначається інформація про організаційно-правову форму та назву платника податків відповідно до вимог Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV;

«3 – Скорочене найменування українською мовою» – абревіатура організаційно-правової форми та назва платника податків або інше власне скорочення найменування платника податків (за наявності);

«4 – Найменування контролюючого органу, до якого подається заява» – назва контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, до якого подається заява за ф. № 1-ОПП.

«Найменування контролюючого органу, з якого вибув платник» заповнюється у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків;

«5 – Найменування органу державної реєстрації, дата реєстрації, номер реєстрації» заповнюється відповідно до документа, що підтверджує державну реєстрацію (легалізацію, акредитацію), якщо така реєстрація передбачена законом;

«Код та назва організаційно-правової форми» вказуються код та назва організаційно-правової форми платника податків;

«6 – Основний вид діяльності», «6а – Другорядні види діяльності» зазначаються відповідні коди та найменування основного та другорядних видів економічної діяльності платника податків;

«7 – Розмір статутного капіталу в національній валюті» вказується сума статутного капіталу платника податків у національній валюті України. Для відокремлених підрозділів поле не заповнюється;

«8 – Місцезнаходження» – адресні дані платника податків: поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири;

«9 – Керівник» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності)та номером паспорта), номера телефону, факсу;

«10 – Головний бухгалтер (бухгалтер чи інша особа, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків)» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номера телефону, факсу та дата призначення на посаду;

«Інформація про засновників (для юридичних осіб)» вказуються наступні дані щодо всіх засновників юридичних осіб: податковий номер (заповнюється юридичними особами – резидентами та відповідає коду за ЄДРПОУ), ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його місцезнаходження (заповнюється тільки засновниками – юридичними особами – нерезидентами), найменування засновника, дані про місцезнаходження (поштовий індекс, країна, область, район, місто, район міста, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири), телефон службовий, факс, сума внеску у статутний капітал та назва валюти.

Відокремлений підрозділ заповнює в розділі «Інформація про засновників (для юридичних осіб)» тільки інформацію щодо платника податків, відокремленим підрозділом якого він є;

«Інформація про засновників (для фізичних осіб)» вказується інформація щодо всіх засновників фізичних осіб: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання (поштовий індекс, країна, область, район, місто, район міста, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири), телефони службовий, домашній, факс, сума внеску у статутний капітал та назва валюти.

Згідно з Приміткою до розділу «Інформація про засновників (для фізичних осіб)» заяви за ф. 1-ОПП інформація про засновників (фізичних осіб) не подається, якщо вони є членами трудового колективу. Інформація про засновників може продовжуватись на наступних аркушах.

До уваги осіб, які скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства іноземної держави!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) допомога у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надана за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави, повідомляє.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) внесені зміни до п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абзацом першим п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, а також за наступні податкові (звітні) роки до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX» (далі – Указ № 64/2022), не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі – допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Дія абзацу першого п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність (абзац другий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Якщо платник податку отримував доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то його обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і Декларація не подається. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (абзац третій п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання Декларації у випадках, передбачених п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (абзац четвертий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Положення абзацу третього п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років, а також наступних податкових (звітних) років до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом № 64/2022 (абзац п’ятий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Рентна плата: платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети майже на 1,8 млрд гривень

З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло майже 1,8 млрд гривень. Надходження виросли на понад 870,0 млн грн, або на 93,7 відс. у порівнянні з одинадцятими місяцями 2023 року.

Нагадуємо, що на суму податкових зобов’язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II Податкового кодексу України.

Закон України № 4015: новації для платників податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).

Законом № 4015 запроваджені новації, зокрема для платників податку на прибуток підприємств, а саме:

► визначення видів доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків (замість 18 відсотків);

► встановлення за 2024 рік для банків підвищеної базової ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів) (замість діючої на сьогодні базової ставки у розмірі 25 відсотків);

► заборона банкам на врахування у 2024 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2025 року до повного їх погашення;

► запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

► визначення з 01 січня 2025 року авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, у фіксованій сумі вираженій у євро замість мінімальних заробітних плат та окреме встановлення ставки для пунктів обміну іноземної валюти, які розташовані у м. Києві.

Більше щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом № 4015 – в Інформаційному листі ДПС № 8/2024, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/847114.html

Понад 38,0 млрд грн спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

Протягом січня – листопада 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 38,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом поточного року надходження до загального фонду держбюджету мали позитивну динаміку: у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року вони збільшились на понад 9,5 млрд грн, темп росту – 133,6 відсотків.

«Щиро дякую нашому бізнесу за роботу і відповідальне ставлення до сплати податків. Нагадую, що для сумлінного бізнесу податковою службою запроваджено проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». Для учасників цього проєкту діють особливі правила податкового адміністрування. За кожним із представників бізнесу, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, зокрема буде закріплено особистого комплаєнс-менеджера – фахівця податкової, який допоможе такому суб’єкту господарювання у вирішенні питань податкової сфери. Продовжуємо працювати задля стабільності і розвитку економіки», – зазначила Наталя Федаш.

Відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена провели чергове засідання експертних груп. Учасники розглянули звернення, які надійшли від платників податків до Ради бізнес-омбудсмена.

Представники ДПС, зокрема, прокоментували питання зупинення реєстрації податкових накладних, адміністрування податку на додану вартість, виконання податковою службою судових рішень тощо.

ДПС надано правову аргументацію по поставленим питанням та рекомендації для врегулювання окремих випадків.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Яким чином в ПРРО від ДПС здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що безоплатне програмне рішення (ПРРО від ДПС) дозволяє здійснити перегляд даних щодо електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків (Z-звіт), сформованих засобами цього ПРРО, у режимі «Журнал операцій».

Відомості у режимі «Журнал операцій» відображаються у вигляді таблиці, у якій зазначені, зокрема, дата та час здійснення операції, назва господарської одиниці, в якій була проведена операція, фіскальний номер операції, касир, який здійснив операції засобами ПРРО.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Штрафна (фінансова) санкція за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання встановлена ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З якої дати починається відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання та чи подовжується при цьому строк давності на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно)?

Так, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку (п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

Пунктом 124.4 ст. 124 ПКУ визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 124.5 ст. 124 ПКУ).

Крім того, п. 40 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ, за порушення строків, установлених ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 ПКУ.

У разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (п. 113.2 ст. 113 ПКУ).

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ.

Отже, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПКУ у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, з урахуванням положень ст. 124 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня фактичної сплати боргу. При цьому штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов’язання.

Враховуючи те, що обов’язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПКУ є сплата грошового зобов’язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов’язання.

При цьому строк давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Про термін проведення камеральної перевірки своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацами другим – чотирнадцятим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами);

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти;

12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.14 ст. 141 ПКУ, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до п.п. 177.5. прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Згідно з абзацами першим – третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІX). Законом № 2120-ІX ст. 102 ПКУ було доповнено п. 102.9.

Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ у редакції Закону № 2120-ІX).

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Поряд з цим зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п. 102.9 ст. 102 ПКУ виключено.

Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.

Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом, від продажу нерухомого майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою 5 відс., визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.

Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи викладене, частина доходу, отриманого фізичною особою від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Пальне, яке передано на зберігання іншому суб’єкту господарювання, реалізується його власником, а відвантаження покупцю здійснюється безпосередньо з місця зберігання: складання акцизної накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Розпорядник акцизного складу – це, зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Розпорядник акцизного складу пересувного – суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий або ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ (п.п. 14.1.224 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При переході від одного суб’єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПКУ при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого на пальне, що знаходиться у транспортному засобі, змінюється розпорядник акцизного складу пересувного, а транспортний засіб стає іншим акцизним складом пересувним і на таку операцію складається акцизна накладна.

Якщо суб’єкт господарювання здійснює продаж пального (яке зберігається за договором відповідального зберігання) іншим суб’єктам господарювання з акцизного складу зберігача пального на акцизний склад пересувний отримувача пального, то в такому випадку реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ здійснює саме особа, яка здійснює таку фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального. Така особа зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРАН акцизну накладну на операції з реалізації пального з акцизного складу на акцизний склад пересувний.

Отже, якщо реалізація пального здійснюється суб’єктом господарювання, який передав пальне на зберігання іншому суб’єкту господарювання, а відвантаження пального покупцю здійснюється безпосередньо з такого місця зберігання, то акцизна накладна складається у двох примірниках розпорядником акцизного складу, на якому зберігалось пальне.

У такій накладній в рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити розпорядника акцизного складу, на якому зберігалось пальне, а у рядку «Особа – отримувач пального» – реквізити отримувача пального. Інші реквізити акцизної накладної заповнюються в залежності від умов оподаткування та напряму використання пального у загальному порядку.

Чи включається до доходу ФОПа – платника єдиного податку другої та третьої групи (крім е-резидента) відшкодована орендарем сума комунальних платежів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини першої ст. 810 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 ЦКУ).

Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2189).

Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 2189).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПКУ.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи або фізичної особи – підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Водночас, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі якщо орендарем (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) виплачується на користь фізичної особи дохід у вигляді суми відшкодованих витрат, понесених на сплату комунальних послуг або орендар компенсує сплачені комунальні послуги власнику майна, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з відповідним оподаткуванням.

Разом з тим, якщо зазначений дохід виплачується орендарем – фізичною особою на користь фізичної особи – власника майна (орендодавець), то орендодавець зобов’язаний включити суму такого доходу до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Постачання на митній території України та експорт товарів, які підпадають під РЕЗ: скільки символів зазначається у графі 3.1 «товар згідно УКТ ЗЕД» у ПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307) визначено, що у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).

Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати, зокрема, код товару згідно з УКТЗЕД не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».

У зв’язку із запровадженням режиму експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів (далі – РЕЗ) Порядок № 1307 не передбачає особливостей щодо заповнення графи 3.1 «товар згідно УКТ ЗЕД» податкової накладної. Тому, при здійсненні операцій з постачання товарів, щодо яких запроваджено РЕЗ, як на митній території України так і у разі їх експорту, у графі 3.1 код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.

Водночас, з урахуванням положень п. 9 прим. 35 розд. ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, рекомендуємо при здійсненні операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, які підпадають під РЕЗ, складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН із зазначенням повного коду товару згідно з УКТ ЗЕД (на рівні десяти цифр).

Особливості заповнення ПН за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 206.5 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пп. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

Реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина перша ст. 85 МКУ).

Відповідно до п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.

Згідно з п. 8 Порядку № 1307 при складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».

Відповідно до п. 17 Порядку № 1307 у податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

У розділі Б табличної частини такої податкової накладної зазначаються, зокрема:

у графах 4 та 5 – одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);

у графі 8 – код ставки «903» (п.п. 6 п. 16 Порядку № 1307);

у графі 9 – код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної (п.п. 7 п. 16 Порядку № 1307);

графа 11 – не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються) (п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307).

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II - X розділу А табличної частини не заповнюються (п. 16 Порядку № 1307).

Інші графи заповнюються у загальному порядку.

За спеціальне використання води платники поповнили рентною платою загальний фонд держбюджету на понад 81,2 млн гривень

У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників рентної плати надійшло понад 81,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Транспортний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників отримали понад 19,7 млн гривень

З початку поточного року від платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 19,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – листопадом 2023 року надходження виросли на понад 6,7 млн грн, або на 52,4 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Протидія злочинам у сфері обігу лікарських засобів: ефективна робота податківців Дніпропетровщини

Фармацевтична промисловість посідає важливе місце в економіці України. Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів є вагомим сегментом вітчизняного ринку.

Водночас, фальсифіковані лікарські засоби виступають однією з найсерйозніших проблем охорони здоров’я людей.

Фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку діяльності суб’єкта господарювання, який має ліцензію на виробництво лікарських засобів.

Під час фактичної перевірки щодо підтвердження/спростування видачі сертифікатів на лікарські засоби на окремі серії партій товару видачу підприємством таких сертифікатів не підтверджено.

Результати перевірки стали підставою для звернення податківців до Державної служби України з лікарських засобів і контролю за наркотиками з метою вилучення з обігу серії лікарських засобів у кількості 2 980 834 одиниці продукції, на які відсутні відповідні документи.

Розпорядженнями Державної служби України з лікарських засобів і контролю за наркотиками заборонено реалізацію, зберігання та застосування зазначених лікарських виробів з відповідним маркуванням.

Суб’єкти господарювання, які мають у наявності зазначені у розпорядженнях Державної служби України з лікарських засобів і контролю за наркотиками відповідні серії партій товару, зобов’язані вжити заходів щодо вилучення їх з обігу шляхом знищення або повернення постачальнику.

Фальсифіковані лікарські засоби, крім прямої шкоди життю і здоров’ю громадян, завдають значних втрат державі і суб'єктам фармацевтичного ринку, які працюють в умовах діючого законодавства.

Робота податкової служби у напрямку протидії нелегальному обігу підакцизних товарів триває.

Важлива інформація для ФОПів – платників єдиного податку

З 01.01.2025 набирає чинності Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059)

Законом № 4059 встановлено, що з 01.01.2025

▼ мінімальна заробітна плата (МЗП) складає:

▪ у місячному розмірі – 8000 грн;

▪ у погодинному розмірі – 48 грн;

▼ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 3028 гривень

Граничний обсяг річного доходу у 2025 році для

перебування ФОПів на спрощеній системі оподаткування

▼ І група (167 МЗП) – 1 336 000 грн;

▼ ІІ група (834 МЗП) – 6 672 000 грн;

▼ ІІІ група (1167 МЗП) – 9 336 000 гривень

Ставки єдиного податку з 01.01.2025

для ФОПів на спрощеній системі оподаткування

▼ І група – не більше 10 відсотків від прожиткового мінімуму – 302,80 грн/міс.;

▼ ІІ група – не більше 20 відсотків від МЗП – 1 600 грн/міс.;

▼ ІІІ група: – 5 відсотків від доходу та 3 відсотків від доходу – для платників ПДВ

Ставки єдиного податку для платників І та ІІ груп встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для ФОПів, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Важливо! У 2025 році ФОПи нараховують та сплачують єдиний внесок за себе

Законом № 4059 зупинено дію п. 919 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями)

▼ Мінімальний платіж з єдиного внеску для ФОПів – 1 760 грн/міс. (8000х22%), 5 280 грн – на квартал

▼ Максимальний платіж з єдиного внеску для ФОПів – 35 200 грн/міс. (8000х20х22%), 105 600 грн – на квартал,

де 8000 – МЗП,

22 – відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску,

20 – розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у 2025 році (починаючи з 1 січня) (ст. 39 Закону № 4059)

Військовий збір для ФОПів – платників єдиного податку

▼ І та ІІ та ІV групи – 800 грн/міс (10 % від МЗП)

▼ ІІІ група – 1 % від доходу

Чи можливо одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) встановлюється на пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування. ПРРО реєструється цим суб’єктом господарювання в контролюючому органі у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – наказ № 317). Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру ПРРО щодо такого ПРРО, на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою, встановленою додатком 5 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом № 317.

Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.

При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Понад 38,0 млрд грн – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 38,0 млрд грн податкових платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 6,6 млрд грн, або на 21 відсоток.

Керівник обласної податкової висловила вдячність платникам за своєчасну сплату податків і звернула увагу, що експериментальний проєкт стосовно системи управління податковими ризиками змінює бізнес-процеси у податковій службі. Його мета – підвищення рівня добровільного дотримання законодавства платниками податків. Заходи у рамках цього проєкту спрямовані, зокрема на допомогу платнику у вирішенні податкових питань. Комплаєнс-менеджер поінформує про вимоги законодавства, допоможе розробити стратегії виконання податкових зобовʼязань та усунення потенційних ризиків порушення податкового законодавства.

«Збільшення надходжень до бюджетів – це очікуваний результат зміни підходів у роботі податкових органів», – зазначила Наталя Федаш.

Cпецпроєкт «ПУЛЬС ПЕРЕМОГИ»: разом допомагаємо та підтримуємо наших воїнів

Подія_дня

У рамках проєкту «ПУЛЬС ПЕРЕМОГИ», запровадженого за ініціативою голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Сергія Лисака, відбулося відзначення активних учасників волонтерського руху, які своїми справами наближають перемогу.

В урочистому заході прийняла участь очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, яка вручила відзнаки учасницям волонтерського руху «Бабусі для ЗСУ».

Церемонія стала символом вдячності усім, хто своєю працею допомагає та підтримує наших бійців.

Разом – до перемоги!

Засідання Громадської ради: підсумки діяльності тимчасової робочої групи, законодавчі ініціативи та податкові новації

За участі очільниці податкової служби області Федаш Наталі відбулося чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) одночасно в онлайн та офлайн форматах.

Ознайомилися з підсумками роботи тимчасової робочої групи Громадської ради з питань удосконалення процедур визначення бази оподаткування при вторинному продажу транспортних засобів із застосуванням незалежної оцінки (далі – Робоча група). Результат діяльності Робочої групи – формування пропозицій стосовно поліпшення інструментів визначення оціночної вартості автотранспортних засобів на національному рівні та прийняття рішення про їх направлення до Кабінету Міністрів України (КМУ).

Розглянули та ухвалили звернення Громадської ради до КМУ з питань вдосконалення нормативної бази щодо обліку внутрішньо переміщених осіб.

Обговорили податкові нововведення, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Співпрацюємо далі та удосконалюємо комунікації!

Суд підтвердив правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем «пальне».

Перевіркою обґрунтовано встановлено перевищення обсягів реалізованого пального над обсягами, обчисленими відповідно до пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України, без реєстрації відповідних заявок на поповнення обсягу залишку пального в Системі електронного адміністрування реалізації пального. Станом на дату складання акта перевірки платник не скористався правом у межах 365 днів зареєструвати коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального.

Судами встановлено, що жодних документів, які підтверджували б доводи позивача щодо суті виявлених порушень та спростовували висновки податкового органу, ні до перевірки, ні до суду, ні експерту на дослідження стороною позивача надані не були. Так само як не були надані документи під час нового розгляду справи на виконання вимог Верховного Суду зазначених у постанові від 08.11.2021, якою ця справа спрямовувалась на новий розгляд.

На численні запити щодо надання документів, вручені позивачеві під час перевірки, останнім надано лише частину з них на перший запит контролюючого органу, в той час як інших документів позивачем не надано, повідомлено про можливість з ними ознайомитися, однак так і не забезпечено доступ посадових осіб відповідача до всіх документів, у тому числі і до електронних даних.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 16.12.2024 у справі № 640/21601/19 касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Плата за землю: понад 6,6 млрд грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 6,6 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 797,1 млн грн, темп росту склав 113,5 відсотків. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.

За словами керівника обласної податкової, плата за землю є одним із економічних чинників забезпечення розвитку сільських територій регіону.

«Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань! Працюємо спільно над підвищенням рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства», – наголосила Наталя Федаш.

Нагадуємо, що на окремому ресурсі Державної податкової служби України (ДПС) – субсайті «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua/) можна ознайомитися зі всією інформацією щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Зокрема, платники можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.

Контроль за обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах: результати роботи податківців Дніпропетровщини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).

Посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з метою перевірки дотримання окремих норм Закону № 3817 протягом жовтня – листопада поточного року проведено понад 60 фактичних перевірок господарської діяльності 27 суб’єктів господарювання стосовно обігу рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

За результатами заходів встановлені порушення, а саме:

- торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразку;

- торгівля сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах.

До порушників законодавства застосовано фінансові (штрафні) санкції на загальну суму 1,4 млн гривень.

Наголошуємо, що відповідно до норм ст. 23 Закону № 3817 роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, яки відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТ ЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Удосконалення процесів ведення обліку платежів: новий сервіс для платників Е-повідомлення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів

Податковий номер платника

Назва та код територіального органу ДПС

код території

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Повернення помилково/надміру сплачених грошових зобов'язань платникам здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків

для юридичних осіб шаблон «J1302001»,

для фізичних осіб шаблон «F1302002».

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Порядком № 417: повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву, із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі), також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Про нові рахунки для зарахування податків, зборів та платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015-ІХ) набрав чинності з 01.12.2024 року.

Відповідно до Закону № 4015-ІХ Державною казначейською службою України відкриті нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів у 2024 році до державного та місцевих бюджетів, контроль за справлянням яких здійснюють органи Державної податкової служби України, за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;

- ККДБ 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;

- ККДБ 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».

Реквізити рахунків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Національна стратегія доходів до 2030 року – удосконалення процесів податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

Коли та за якими ставками сплачується військовий збір ФОПи – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) платниками військового збору фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.

Абзацом першим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

За видобування природного газу загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 731,8 млн грн рентної плати

У січні – листопаді поточного року до загального фонду державного бюджету платниками Дніпропетровської області скеровано понад 731,8 млн грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом 2023 року сума надходжень виросла на понад 45,0 млн грн, темп росту складає 106,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що 30.12.2024 – останній день сплати за листопад 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за листопад 2024 року; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Понад 942,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 942,3 млн гривень. Це майже на 122,0 млн грн, або майже на 15,0 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дорівнює календарному року.

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, яка перебуває у власності фізичних та юридичних осіб.

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): забезпечення належного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

Акцизний податок: за операціями з алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 514,1 млн гривень

Протягом січня – листопада 2024 року за операціями з алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники акцизного податку спрямували понад 514,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 49,6 млн грн, або на 10,7 відс., порівняно з минулорічним відповідним періодом. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

За словами керівниці податкової служби регіону підвищення рівня добровільного дотримання платниками вимог податкового законодавства – пріоритет у роботі контролюючих органів.

«Працюємо над зменшенням у платника ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику). Для цього податковою службою запроваджено систему заходів та процедур – систему управління комплаєнс-ризиками, яка сприяє комплексному вирішенню проблеми недотримання законодавства», – зазначила Наталя Федаш.

Комунікаційна податкова платформа: особливості застосування РРО/ПРРО

У форматі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням фізичної особи-підприємця проведено онлайн зустріч за участі керівництва податкової служби регіону.

Під час спілкування обговорювались питання: як правильно відображати назви товарів в розрахункових документах РРО та чи зобов’язаний СГ застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду.

Також податківці повідомили про зміни у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Комунікація з платниками триває!

Увага! Оновлена структура державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

До відео галереї https://cutt.ly/heVFj5H1

Практика оподаткування земельних ділянок фізичних осіб з урахуванням позиції судів

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника відділу супроводження судових спорів за камеральними перевірками та з адміністрування місцевих податків і зборів з фізичних осіб управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Шаповал Вікторії на тему: «Надання електронних довірчих послуг».

Оподаткування плати за землю з фізичних осіб регламентується розділом XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ) «Податок на майно».

Відповідно до статті 269 ПКУ платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю сплачується до місцевих бюджетів. Також місцеві, сільські та селищні ради визначають ставку земельного податку та орендної плати, що неохідна для сплати податку (стаття 274 та 288 ПКУ).

Якщо земельний податок сплачується власниками земельних ділянок, то підставою сплати орендної плати є договір оренди, який укладається фізичними особами з органами місцевого самоврядування (абзац 1 пункту 288.1 статті 288 ПКУ).

Відповідно до абзацу 2 пункту 288.1 статті 288 ПКУ, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання.

Віповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ, нарахування фізичним особам сум плати за землю (орендної плати) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Якщо фізична особа отримала податкове повідомлення-рішення і не погоджується з розміром податку, як діяти?

Відповідно до абз. 7 пункту 286.5 статті 286 ПКУ, платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 статті 281 цього Кодексу;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

З чим найчастіше не погоджується фізична особа при оскарженні податкового повідомлення-рішення з визначення орендної плати до суду?

Найчастіше фізичні особи вважають, що податковий орган не повинен змінювати розмір орендої плати, що встановлений у договорі оренди. Вважають, що договірні відносини – це відносини між фізичними особами та місцевими, сільськими радами, а тому податковий орган не може втручатись в договірні відносини і здійснювати нарахування поза межами умов договору оренди.

Проте, з набранням чинності ПКУ річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Диспозиція статті 288 ПКУ чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру). Тобто, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, ПКУ вимагає, щоб річна сума платежу з орендної плати за земельну ділянку була не меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно зі ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-ІV«Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 23 ЗУ «Про оцінку земель»).

Як наслідок, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Позиція податкового органу з даного питання підтримана на рівні Верховного суду та викладена у правовому висновку суду у постанові від 29 серпня 2019 року у справі № 805/3967/16-а.

Які ще правові суперечності виникають в судах при супроводженні справ про оскарження фізичними особами податкових повідомлень- рішень з орендної плати?

Фізичні особи оскаржують податкові повідомлення-рішення з тих підстав, що термін договору оренди закінчився, а договірні відносини не були продовжені новим договором.

В даному випадку, податківцями та судами аналізуються положення Договору оренди про те, чи повинна фізична особа повернути земельну ділянку Актом приймання-передачі повернення орендодавцеві земельної ділянки, якщо договір оренди закінчився і чи продовжує фізична особа користуватись земельною ділянку, яку отримала у орендодавця, навіть якщо Договір оренди закінчився.

Якщо фізична особа продовжує користуватись земельною ділянку і не повернула таку земельну ділянку актом приймання –передачі орендодавцеві, то суди вважають, що у податкового органу наявні правові підстави для визначення фізичній особі грошового зобов'язання з орендної плати. Вказана позиція викладена у судовій справі №160/26147/24.

Використання єдиного рахунку розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання платником повідомлення про його використання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Заповнення реквізитів платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 23.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 5 відс., визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 розд. ІV ПКУ.

Так, відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Про терміни подання Заяви за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України Заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.

Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття відповідного права платником податків щодо об’єкта оподаткування згідно з правовстановлювальними документами чи документами, що підтверджують право користування, розпорядження ним. Такі документи є першоджерелом відомостей щодо об’єкта оподаткування для заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.

Чи застосовується РРО/ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Банківський сервіс «Інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Інтернет-банкінг, на відміну від застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій поточний рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та реквізити поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратори розрахункових операцій та програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при продажі товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг» із використанням реквізитів його поточного рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.

Яка інформація вказується у графі 6 «Код КАТОТТГ» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється відповідно до п’ятого (додаткового) (за наявності) або четвертого рівня Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 із змінами та доповненнями, який впроваджений на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно – територіального устрою України.

Кодифікатор розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Діяльність/Розвиток місцевого самоврядування/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Кодифікатор складається з кодів та назв об’єктів Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розподілені на п’ять рівнів:

1. Перший рівень – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус (Київ та Севастополь);

2. Другий рівень – райони в областях та в Автономній Республіці Крим;

3. Третій рівень – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

4. Четвертий рівень – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);

5. Додатковий рівень – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус).

6. «Категорія об’єкта», де: О – Автономна Республіка Крим, області; К - міста, що мають спеціальний статус (Київ та Севастополь); Р – райони в областях та Автономній Республіці Крим; Н – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим; М – міста; Т – селища міського типу; С – села; X – селища; В – райони в містах.

Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.

Отже, для заповнення графи 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП знаходимо у Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад місто Трускавець), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яка відповідає четвертому рівню, та у графу 6 Заяви за ф. № 20-ОПП вносимо значення UA46020090010062870.

Якщо об’єкт оподаткування знаходиться в Печерському районі міста Києва, то знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта «Печерський», визначаємо категорію об’єкта «В» (райони в містах), яка відповідає додатковому (п’ятому) рівню, та у графу 6 Заяви за ф. № 20-ОПП вносимо значення UA80000000000624772.

Особливості заповнення графи 7 податкової накладної за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як заповнюється графа 7 податкової накладної «Ціна постачання одиниці товару/ послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість», складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо ціна постачання у первинних документах була визначена за іншу одиницю виміру, ніж кілограми, інформує.

Відповідно до п.п. 5 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), графа 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість» заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

При цьому, у податкових накладних, складених за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307).

У зв’язку із запровадженням режиму експортного забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» у податкових накладних, що складаються з 01.12.2024 як за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, так і за операціями з їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту, одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах, незалежно від того, які одиниці виміру використані для такого товару в первинних бухгалтерських документах.

Графа 7 податкової накладної заповнюється у гривнях з копійками; даний показник може мати більше ніж 2 знаки після коми.

Придбання/оренда земельної ділянки за межами населеного пункту, яка не має адреси місцезнаходження: заповнення розд. 3 Заяви за формою № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

Згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до п’ятого (додаткового) (за наявності) або четвертого рівня Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 із змінами і доповненнями, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Таким чином, у разі придбання/оренди земельної ділянки (нерухомого майна), які знаходяться за межами населеного пункту та не мають адреси місцезнаходження, платник податків зазначає у графах 6 – 13 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП інформацію, яка зазначена в реєстраційних документах на даний об’єкт, а у разі відсутності такої інформації – назва адміністративно-територіальної одиниці, де розташована земельна ділянка (нерухоме майно).

При цьому, абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями, визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.

За видобування залізних руд платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3,7 млрд рентної плати

Протягом одинадцяти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування залізних руд надійшло понад 3,7 млрд грн рентної плати. Це на понад 2,0 млрд грн більше ніж у січні – листопаді 2023 року. Темп росту – 220,1 відсоток.

Звертаємо увагу, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за користування надрами загальнодержавного значення та рентній платі за користування надрами місцевого значення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».

Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.

Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (із змінами).

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Майже 13,1 млн грн транспортного податку надійшло від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від фізичних осіб – платників транспортного податку майже 13,1 млн гривень. Це на понад 6,4 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду, темп росту склав 197,8 відсотків.

Інформуємо, якщо Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, розміщений на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (Мінекономіки) із врахуванням змін та доповнень, внесених Мінекономіки, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, містить транспортний засіб з параметрами, що відповідають легковому автомобілю власника, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком у звітному періоді починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

Скористайтесь правом на податкову знижку

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11585.html 

Єдиний податок: понад 5,6 млрд грн – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Впродовж січня – листопада поточного року платники єдиного податку скерували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 5,6 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли на понад 1,2 млрд грн, або на 27,1 відс., у порівнянні з відповідним періодом 2023 року.

Очільниця податкової служби регіону висловила подяку бізнесу за своєчасно сплачені податки і нагадала про переваги, які отримують учасники проєкту ДПС України «Територія високого рівня податкової довіри».

Так, суб’єкти господарювання, включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та які є учасниками нового проєкту ДПС мають податкові преференції, зокрема, мораторій на деякі види документальних та фактичних перевірок, скорочення строків перевірок з метою бюджетного відшкодування та строків надання індивідуальних податкових консультацій.

«За кожним таким платником закріплюється особистий комплаєнс-менеджер – фахівець податкової служби, який допоможе уникнути ризиків порушень податкового законодавства, і як результат – підвищиться рівень податкових надходжень до бюджетів», – підкреслила Наталя Федаш.

До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включено 8255 платників

Державна податкова служба України відповідно до вимог Податкового кодексу України оприлюднила Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

До Переліку включено 8255 платників податків, з них:

- 4488 юридичних осіб на загальній системі оподаткування;

- 2359 юридичних осіб – платників єдиного податку IІІ групи;

- 1088 юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи;

- 169 резидентів Дія Сіті;

- 151 фізичних осіб – підприємців.

До реалізації проєкту долучено 576 комплаєнс-менеджерів.

Платниками, включеними до Переліку, станом на 01.12.2024 сплачено 257,1 млрд грн податків до зведеного бюджету, або 16,6 % від загального обсягу податкових платежів.

Нагадуємо, що для платників, які відповідатимуть визначеним Податковим кодексом України вимогам та критеріям високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства, діятимуть особливі процедури податкового адміністрування.

По-перше, це мораторій на проведення переважної частини документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. По-друге, скорочення строків камеральних та документальних перевірок з питань бюджетного відшкодування. По-третє, істотне скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій.

Кожен із платників – учасників Переліку отримає особистого комплаєнс-менеджера, який поінформує про вимоги законодавства, допоможе розробити стратегії виконання податкових зобовʼязань та усунення потенційних ризиків порушення податкового законодавства. За потреби комплаєнс-менеджер надасть податкову консультацію.

ДПС створила спеціальний ресурс – субсайт Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри», на якому розміщено всю інформацію щодо запроваджених новацій. Платники податків можуть дізнатися, як стати учасником проєкту «Територія високого рівня податкової довіри», яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати показники галузі, до якої відноситься субʼєкт господарювання.

Євгеній Сокур взяв участь у розширеній зустрічі з Донецькою облдержадміністрацією та платниками податків Донеччини

В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур взяв участь у розширеній зустрічі з Донецькою облдержадміністрацією та платниками податків Донеччини на тему «Взаємодія з органами ДПС в умовах воєнного стану». Захід відбувся у межах роботи Регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу», створеної для вирішення поточних проблемних питань підприємців у регіонах та територіальних громадах на базі Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України.

Євгеній Сокур, зокрема, поінформував про пріоритетні проєкти, які наразі реалізовує ДПС.

У рамках впровадження Національної стратегії доходів, яка визначає шляхи реформування податкової системи на пʼять років, одним з ключових кроків є підвищення добровільного дотримання платниками податкового законодавства.

«З метою підвищення рівня добровільного дотримання законодавства платниками податків запроваджено експериментальний проєкт щодо системи управління податковими ризиками, який змінює бізнес-процеси в ДПС. Це допоможе концентрувати зусилля та наявні ресурси на платниках податків, які мають податкові ризики, і водночас допомогти платникам, які мають високий рівень комплаєнсу. Серед іншого, результатом зміни підходів у роботі ДПС є збільшення надходжень до бюджету (сальдо) за 11 місяців цього року – вдалося залучити до бюджету на 374 млрд грн або на 66 % більше порівняно з мирним 2021 роком. Зокрема платниками донецького регіону було сплачено 18 млрд гривень», – зазначив Євгеній Сокур.

Він також акцентував увагу присутніх на можливостях нового проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Платники, які добровільно дотримуються вимог законодавства, отримують певні преференції податкового адміністрування. Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оновлюватиметься щоквартально, що дозволить більшій кількості платників долучитися до проєкту.

Спливає термін подання повного Звіту про контрольовані іноземні компанії

Звертаємо увагу контролерів КІК, що 31 грудня 2024 року спливає термін подання повного Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) за 2023 звітний (податковий) рік відповідно до підпункту 392.5.4 пункту 392.5 статті 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, станом на 01.12.2024 контролюючими особами подано 10395 звітів про КІК за скороченою формою, з них лише 19 % подано повних Звітів про КІК.

Кожний контролер зобов'язаний щорічно подавати звіт про КІК. Якщо в нього декілька КІК, то звіт, відповідно, подають щодо кожного КІК окремо.

До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Форму Звіту про КІК затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254.

Електронні форми документів розміщено на вебпорталі ДПС у рубриці "Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів" (форми J0108701 та F0108701).

Разом з тим, пунктом 120.7 статті 120 Кодексу, зокрема, передбачено накладення таких штрафів:

- неподання контролюючою особою Звіту про КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту про КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України (Казначейство) формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.

Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.

ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.

Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.

Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна отримати в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

Кроки для платника податків

Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:

для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:

вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі – Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;

для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:

встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

для поля «В розрізі платежів » Запиту:

встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:

встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.

Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

До уваги ФОПів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.

Згідно з внесеними змінами п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:

- податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

- відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;

- відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;

- відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;

- відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;

- відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;

- відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями);

- відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);

- відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

- відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства.

Особливості податкового адміністрування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на період включення платника до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства застосовуються особливості податкового адміністрування, а саме:

► Постійна підтримка: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема у режимі відеоконференції

► Не розпочинаються:

фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

документальні позапланові перевірки, крім перевірок:

що проводяться виключно на звернення платника податків;

що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;

платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;

документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги

► Зменшення строків проведення перевірок камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно

► Надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів

► Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Як керівнику підприємства надати працівнику право підпису електронних документів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом визначений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок).

Згідно положень пункту 42.6 статті 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями).

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, керівнику підприємства необхідно повідомити про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває підприємство, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою J1391104. До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення. Після них накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності).

Як здійснюється розрахунок мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно із ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) мінімальна роздрібна ціна на алкогольний напій – мінімальна ціна на одиницю товару (алкогольної продукції), визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для роздрібного продажу такого товару (алкогольної продукції) кінцевим споживачам.

Відповідно до ст. 68 Закону № 3817 мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої встановлюються Кабінетом Міністрів України. Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої переглядаються Кабінетом Міністрів України щороку, до 25 грудня поточного календарного року, з урахуванням індексу цін виробників на готову алкогольну продукцію за поточний календарний рік. Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої переглядаються Кабінетом Міністрів України також у разі зміни ставок акцизного податку.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 957).

Крім того, відповідно до п. 32 розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 у період починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений Постановою № 957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.

Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 68 Закону № 3817 з урахуванням 50-відсоткового збільшення, передбаченого п. 32 розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817.

Чи може юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснювати операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

Статтею 44 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до частини дванадцятої ст. 36 Закону № 3480 правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, визначених частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480.

Частиною першою ст. 7 Закону № 3480 визначено, що фінансовими інструментами є, зокрема, цінні папери, у тому числі цінні папери інститутів спільного інвестування.

Цінний папір – це документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи декількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз (абзац перший частини першої ст. 8 Закону № 3480).

Враховуючи те, що діяльність з торгівлі цінними паперами провадиться інвестиційними фірмами та те, що інвестиційні компанії не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може здійснювати операції з продажу цінних паперів у межах провадження господарської діяльності.

Водночас, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка є власником цінних паперів, може здійснити їх продаж, звернувшись до торгівця цінними паперами, який має ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Підпунктом 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Тобто, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).

Разом з тим, п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (із змінами та доповненнями), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

При цьому, придбання та продаж юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.

Чи може юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснювати операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

Статтею 44 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до частини дванадцятої ст. 36 Закону № 3480 правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, визначених частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480.

Частиною першою ст. 7 Закону № 3480 визначено, що фінансовими інструментами є, зокрема, цінні папери, у тому числі цінні папери інститутів спільного інвестування.

Цінний папір – це документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи декількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз (абзац перший частини першої ст. 8 Закону № 3480).

Враховуючи те, що діяльність з торгівлі цінними паперами провадиться інвестиційними фірмами та те, що інвестиційні компанії не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може здійснювати операції з продажу цінних паперів у межах провадження господарської діяльності.

Водночас, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка є власником цінних паперів, може здійснити їх продаж, звернувшись до торгівця цінними паперами, який має ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Підпунктом 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Тобто, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).

Разом з тим, п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (із змінами та доповненнями), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

При цьому, придбання та продаж юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.

Щодо реєстрації новоствореного ФОПа платником єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

З якої дати фізична особа – підприємець (ФОП) буде зареєстрована в контролюючому органі платником єдиного податку, якщо вона під час державної реєстрації в останні дні місяця подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрання ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, а передача до контролюючого органу відповідної заяви відбулася на початку наступного місяця?

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).

Відповідно до п. 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 05.07.2024 № 2040/5/327, технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в межах інформаційної взаємодії забезпечує:

- передачу до інформаційних систем Державної податкової служби України з інтервалом до двох годин інформації з Єдиного державного реєстру про реєстраційні дії у вигляді переліку ідентифікаторів реєстраційних дій, що проведені у такий період;

- доступ до відомостей щодо кожної проведеної реєстраційної дії;

- доступ до документів щодо обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з абзацом шостим частини другої ст. 13 Закону № 755 до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача відомостей, зокрема, з Заяви.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, з урахуванням п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ якщо під час державної реєстрації в останні дні місяця фізичною особою – підприємцем було заявлено про застосування спрощеної системи оподаткування та обрання ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, то незалежно від того, коли технічним адміністратором Єдиного державного реєстру до контролюючого органу було передано відповідну заяву, така фізична особа – підприємець буде вважатися платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася її державна реєстрація фізичною особою – підприємцем та подано Заяву.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 8,6 млн грн туристичного збору

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 8,6 млн грн, що на понад 2,0 млн грн, або на 30,4 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:

- внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;

- в’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Понад 4,9 млрд грн рентної плати – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровського регіону спрямували понад 4,9 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 2,1 млрд грн, або на 74,2 відсотки.

Звертаємо увагу, якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), яка 01 січня 2025 року набирає чинності та вводиться в дію.

Так, з 01.01.2025 відповідно до п. 46 ст. 46 Закону № 3817 підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 Податкового кодексу України (ПКУ) за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період.

Плата за землю: понад 6,6 млрд грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 6,6 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 797,1 млн грн, темп росту склав 113,5 відсотків. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.

За словами керівника обласної податкової, плата за землю є одним із економічних чинників забезпечення розвитку сільських територій регіону.

«Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань! Працюємо спільно над підвищенням рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства», – наголосила Наталя Федаш.

Нагадуємо, що на окремому ресурсі Державної податкової служби України (ДПС) – субсайті «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua/) можна ознайомитися зі всією інформацією щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Зокрема, платники можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.

Дніпропетровщина: комунікації податківців з представниками територіальних громад продовжуються

Подія_дня Співпраця_ТГ

Про роботу по погашенню податкового боргу, стан надходжень єдиного податку, плати за землю, податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів йшлося на онлайн зустрічі керівництва податкової служби Дніпропетровщини з представниками Департаменту фінансів Дніпропетровської ОДА та територіальних громад регіону.

Особливу увагу приділили кейсам стосовно реформування податкової системи в межах запровадженої Урядом Національної стратегії доходів до 2030 року та новаціям податкового законодавства, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Адже платники податків, які демонструють високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства, відіграють важливу роль у формуванні стабільних надходжень до місцевих бюджетів та є стимулом для розвитку економіки країни.

Захід пройшов у форматі конструктивного діалогу, спрямованого на обговорення актуальних питань та пошук ефективних рішень.

Суд підтвердив правомірність застосовування штрафних санкцій у розмірі понад 8,6 млн гривень

Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким за порушення пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 8 610 325,47 гривень.

Колегія суддів наголошує, що якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

За результатами проведеної перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що створені фіскальні чеки, згідно яких реалізовувались підакцизні товари, за своєю формою та змістом не можуть бути розрахунковими документами у відповідності до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого 21.01.2016 наказом Міністерства фінансів України №13.

Колегія суддів вважає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що правопорушення є закінченими з моменту видачі розрахункового документу, що не відповідає встановленій формі або непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи. За першу з таких операцій потрібно застосовувати штраф як за перше порушення, а за кожну наступну – як за повторне (у підвищеному розмірі). Кожен встановлений контролюючим органом факт щодо здійснення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням. При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. Таким чином, розмір фінансових санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом у межах однієї перевірки.

Відтак, Третім апеляційним адміністративним судом від 20.11.2024 у справі № 280/4080/24 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задоволено; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2024 скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову платнику податків у задоволенні позову.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку». На запитання платників податків відповідала заступник начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу ГУ ДПС Ірина Грабар.

Питання 1: Добрий день! Як зареєструватися платником єдиного рахунку для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування?

Відповідь: Добрий день! Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями, (далі- ПКУ).

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Якщо платник - юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.

Питання 2: Добрий день! Які особливості використання платником єдиного рахунка при сплаті податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування?

Відповідь: Добрий день! Згідно вимог п. 9 Постанови КМУ від 29.04.2020 № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади», під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Питання 3: Добрий день! Яким нормативним документом визначені правила заповнення платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок?

Відповідь: Добрий день! Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок № 148).

Питання 4: Добрий день! Як заповнюються реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок?

Відповідь: Добрий день! При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 ПКУ;

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля:

· «Номер рахунку» - заповнюється номер бюджетного/небюджетного рахунку;

· «Сума податку» - заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

· «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» - заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

· «Додаткова інформація запису» - заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)