Увага! Комунікаційна податкова платформа працює!

Шановні платники! Нагадуємо, що в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює комунікаційна податкова платформа – відкритий майданчик для спілкування з інститутами громадянського суспільства та бізнес-асоціаціями.

Представники бізнесу та громадськості можуть звернутись на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення зустрічей за визначеною тематикою.

Завжди відкриті до спілкування та чекаємо на ваші запитання.

Безбар'єрність - доступність та зручний сервіс для усіх платників

Руслан Кравченко: Викрито ще двох працівників ДПС, які торгували конфіденційною інформацією

Ще два посадовці податкової служби отримали повідомлення про підозру за торгівлю даними з внутрішніх баз ДПС. Їх викрили завдяки активній взаємодії ДПС з правоохоронними органами. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко в Telegram-каналі.

Він подякував Київській міській прокуратурі, Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ та слідчим главку поліції Києва за викриття чергової протиправної схеми.

«Двоє податківців, маючи доступ до закритої бази, систематично передавали конфіденційну інформацію про фізичних та юридичних осіб третьому учаснику цієї схеми. Той, в свою чергу, продавав її на російському хакерському форумі. Там же і підшукували клієнтів для нових замовлень. За інформацію отримували від 100 до 300 дол США, оплата – виключно в криптовалюті», – розповів Руслан Кравченко.

За його словами, усі причетні вже затримані. Підозрюваним загрожує до шести років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

«Курс на очищення буде лише посилюватися. Кожен, хто захоче порушити закон, повинен чітко розуміти, що покарання невідворотнє. Діятимемо жорстко. Бо йдеться про репутацію ДПС та довіру до нас платників податків», – наголосив Руслан Кравченко.

Популярність Бази знань ДПС зростає: 1,6 млн переглядів за 4 місяці року

Онлайн-ресурс База знань ДПС, що розміщений на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, стає все більш популярним.

Лише протягом січня – квітня 2025 року платники податків 1,6 млн раза переглянули цю Базу знань. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість переглядів зросла на 135 тисяч.

Це – зручний онлайн-ресурс із готовими відповідями на популярні запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС. Скористатися ним можна 24/7.

База знань формується з урахуванням звернень платників до Контакт-центру ДПС. Вона містить понад 16 тис. уніфікованих запитань-відповідей та постійно оновлюється. Внаслідок змін у законодавстві за чотири місяці 2025 року оновлено 635 відповідей і обмежено термін дії – 560.

Оцінити якість відповідей на запитання та/або залишити відповідні коментарі можна за допомогою сервісу оцінювання Бази знань. Це можливість удосконалення редакцій запитань-відповідей, підвищення їх якості та загалом покращення сервісу.

Дніпропетровщина: звернувшись на «гарячі лінії», мобілізовані самозайняті особи мають можливість отримати фахові консультації з податкових питань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що для консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не мають можливості виконувати податкові обов’язки, а також членів їх сімей, податковою службою запроваджені «гарячі лінії».

Так, для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань в ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45 та (099) 510 11 50.

За вищезазначеними номерами телефонів «гарячих ліній» можна отримати роз’яснення і консультації з питань щодо:

- сплати єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;

- порядку подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;

- відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Про деякі особливості заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи особою, яка одночасно є контролюючою особою іноземної компанії (КІК) та яка заявляє право на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 7 п. 1 розд. III Інструкції у рядку 8 розд. I Декларації «Загальні відомості» (далі – розд. І Декларації) позначкою «х» позначається одна з категорій платника, зокрема:

– категорія «громадянин» обирається громадянином, який не зареєстрований самозайнятою особою у межах підприємницької або незалежної професійної діяльності;

– категорія «особа, яка декларує право на податкову знижку» обирається фізичною особою, яка в декларації відображає підстави для нарахування податкової знижки відповідно до ст. 166 розд. IV ПКУ.

Пунктом 2 розд. II Інструкції визначено, що додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними.

Для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній формою Декларації передбачено заповнення окремого додатка КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії», показники якого переносяться до рядка 10.14 розд. II Декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу».

Для фізичних осіб, які заявляють право на податкову знижку формою Декларації передбачено заповнення додатка Ф3 «Розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку» значення рядків 10 та/або 19 якого переносяться до рядка 16 розд. V Декларації «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» (далі – розд. V Декларації).

Підпунктом 8 п. 5 розд. III Інструкції визначено, що у рядку 20.1 розд. V Декларації зазначається сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року. Заповнюється у разі, якщо за результатами обчислення різниці між сумарним значенням рядків 13 та рядків 16 – 19 розд. V Декларації отримано додатне значення.

У рядку 20.2 розд. V Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року. Заповнюється у разі, якщо за результатами обчислення різниці між сумарним значенням рядків 13 та рядків 16 – 19 декларації отримано від’ємне значення, та вказується без знака «–».

Тобто, якщо за результатами заповнення та обчислення показників Декларації:

значення рядка 20.1 розд. V Декларації є додатним, то позначкою «х» в рядку 8 розд. І Декларації позначається категорія «громадянин»;

значення рядка 20.2 розд. V є від’ємним, то позначкою «х» в рядку 8 розд. І Декларації позначається категорія «особа, яка заявляє право на податкову знижку».

Чи потрібно ФОП після реєстрації в ЄДР за місцем проживання подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями).

З метою проведення податкового контролю платники податків згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться його підприємницька діяльність, або воно пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа – підприємець зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після реєстрації Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.

Суб’єктом господарювання видано фіскальний чек, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

За порушення вимог до змісту розрахункових документів, а саме видачу фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, до суб’єкта господарювання за рішенням контролюючого органу застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;

- за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.

Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.

Поворотна фінансова допомога надана іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах була прощена і щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів: коригування фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами та доповненнями) зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою.

Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Отже, якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута, а її надавачем – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 ПКУ.

Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), наданої платникам податку на прибуток, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).

У разі, якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) виступають інші платники податку на прибуток, то коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не здійснюється.

У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 ПКУ встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Положення абзаців другого і третього п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відс. акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Яка відповідальність передбачена за заниження зобов’язання з ПДФО в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, виявлене контролюючим органом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 (крім діянь, передбачених п. 123.2 прим. 1) ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст. 109 ПКУ).

Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, по день закінчення (п.п. 129.3.4 прим. 1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), коли подання є обов’язковим, чи включення до податкових декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оподаткування ПДВ операцій з постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 189.18 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, базою оподаткування є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.

Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.106 п. 14.1. ст. 14 ПКУ максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45. Розмір максимальної роздрібної ціни на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Пунктом 197.27 ст. 197 ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:

а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;

б) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2210). Перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;

в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.

Отже, встановлений п. 189.18 ст. 189 ПКУ порядок визначення бази оподаткування застосовуються виключно такими категоріями платників:

суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;

суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону № 2210 (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;

імпортерами тютюнової продукції.

Для цілей застосування п. 189.18 ст. 189 ПКУ для тютюнової продукції, для якої встановлені максимальні роздрібні ціни, вищезазначені платники податку для визначення бази оподаткування ПДВ мають використовувати максимальні роздрібні ціни, які були встановлені станом на дату виготовлення такої продукції, незалежно від дати постачання такої продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання, ні до імпортерів такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені п. 189.18 ст. 189 ПКУ не застосовують.

Більш ніж у 2 рази зросли надходження рентної плати за видобування нафти до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

 

Впродовж січня – квітня 2025 року платники Дніпропетровської області за видобування нафти поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 24,6 млн грн, що на понад 12,9 млн грн більше ніж за підсумками січня – квітня 2024 року, темп росту – 211,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що 30.05.2025 – останній день сплати за квітень 2025 року рентної плати за:

- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- користування радіочастотним ресурсом України;

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися

З 19 до 25 травня поточного року в Україні триває Національний тиждень безбар’єрності (Національний тиждень), який проводиться за ініціативою першої леді України Олени Зеленської, у рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Метою Національного тижня є підвищення рівня обізнаності громадян про безбар’єрність, поширення культури безбар’єрності через мотивацію до змін та популяризацію рівних можливостей для кожного.

Така важлива ініціатива нагадує: безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом.

Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення.

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.

Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами – платниками туристичного збору спрямовано понад 1,7 млн гривень

Протягом чотирьох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 1,7 млн гривень. Порівняно з січнем – квітнем 2024 року з надходження зросли на понад 231,4 тис. грн, або на 15,1 відсотків.

Нагадуємо, що для забезпечення зручності платникам при складанні податкової декларації з туристичного збору Державна податкова служба України розробила навчальний відеоролик з питання заповнення податкової декларації.

Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/turistichniy-zbir/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/767447.html.

До якого бюджету сплачується військовий збір за себе ФОПами – платниками єдиного податку (перша – четверта групи)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи; платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці та юридичні особи), крім електронних резидентів (е-резидентів).

Підпунктом 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями) (далі – БКУ) визначено: військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (ст. 3 БКУ).

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок чого відбувається зміна: контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків – у цьому випадку платник податків обліковується та сплачує податки в контролюючих органах з урахуванням особливостей, визначених п. 10.2 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями), тобто сплату визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів такий платник здійснює за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, у разі зміни платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями першої – четвертої груп місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується (перераховується) до закінчення поточного бюджетного року до державного бюджету за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку), а починаючи з 01 січня наступного року – до державного бюджету за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).

Екологічний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року надійшло понад 87,8 млн гривень

У січні – квітні 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 87,8 млн грн екологічного податку. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 27,7 млн грн, або на 46,1 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Керівник податкової служби регіону подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що сьогодні, у непростих умовах, податківці активно працюють, щоб платники не відчували інформаційної ізольованості. Адже зручний та простий доступ до податкової інформації гарантує своєчасне отримання відповідей на нагальні питання платників, а отже – і здійснення ними господарської діяльності без порушень. Тому постійний і відкритий діалог за допомогою різних форматів комунікації – це важливо і необхідно.

«Чіткі правила, рівні умови роботи для всіх та якість податкового сервісу – це запит від українського бізнесу. Працюємо над тим, щоб платники сприймали податкову, як відкритого та надійного партнера», – підкреслила очільниця обласної податкової.

Щодо включення до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи негрошової (натуральна форма) благодійної допомоги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п.170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги (у редакції, яка діяла до 16.03.2025).

Згідно із Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності з 16.03.2025, п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ викладено в новій редакції, а саме: «не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у сумі (вартості), що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума (вартість) отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги».

Перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 (зі змінами) (далі – Перелік).

Враховуючи викладене, до набрання чинності Законом № 4254, відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включалась до оподаткованого доходу фізичної особи, зазначеної у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, виключно сума благодійної допомоги на потреби, зазначені у Переліку.

Після набрання чинності Законом № 4254 відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподаткованого доходу платника податків сума благодійної допомоги, яка нараховується на користь фізичних осіб, визначених у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, та надається як у грошовій, так і в натуральній формі відповідно до потреб, зазначених у Переліку.

Резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах в середині року переходить на оподаткування як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах: подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у якого базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу та який в середині року, наприклад, з четвертого кварталу звітного року, переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, повинен звітувати з урахуванням строків, визначених у п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та подати:

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за період перебування на загальній системі оподаткування за відповідні звітні (податкові) періоди (квартал, півріччя, три квартали) із показниками діяльності, обрахованими за період із першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду;

Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відобразити результат діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування за період – три квартали та здійснити в цій же Декларації обрахування податку, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (щодо операцій, які були здійснені за четвертий квартал звітного (податкового) року).

Платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах в середині року, наприклад, з четвертого кварталу звітного року, повинен подати Декларацію за підсумками звітного (податкового) року, в якій показники обраховуються як за період перебування на загальній системі оподаткування (з першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду – три квартали), так і за період перебування на особливих умовах оподаткування як резидента Дія Сіті (щодо операцій, проведених у четвертому кварталі звітного (податкового) року).

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

На користь яких установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, при добровільному перерахуванні коштів або передачі товарів/виконанні робіт/наданні послуг для потреб забезпечення оборони держави згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не проводяться коригування фінансового результату до оподаткування та який перелік документів необхідний для здійснення таких операцій, як таких що здійснені для забезпечення потреб оборони держави?

Якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі іншим бюджетним установам, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, які прямо не зазначені у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає, і такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Стосовно документів на підтвердження зазначених вище операцій необхідно враховувати таке.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Питання бухгалтерського обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі під час воєнного стану для потреб забезпечення оборони держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Яка відповідальність передбачена за порушення граничного строку реєстрації ПН, в якій одночасно відображено операції з постачання за різними ставками?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначені п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та ст. 201 ПКУ.

Граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначені у п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Відповідно до п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у таких розмірах:

до 15 календарних днів – 2 відс. суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування;

від 16 до 30 календарних днів – 5 відс. такої суми ПДВ;

від 31 до 60 календарних днів – 10 відс. такої суми ПДВ;

від 61 до 365 календарних днів – 15 відс. такої суми ПДВ;

на 366 і більше календарних днів – 25 відс. такої суми ПДВ.

Відповідно до п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відс. обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн., при реєстрації в ЄРПН, зокрема податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, за порушення граничного строку реєстрації ПН, в якій одночасно відображено операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою, та основною (або за ставкою 7, 14 відс.) застосування штрафу буде здійснюватися:

у розмірах, визначених п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в залежності від кількості днів прострочення) – щодо операцій, які оподатковуються за основною (або за ставкою 7, 14 відсотків);

у розмірі, визначеному п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ (2 відс. обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн) – щодо операцій з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Понад 110,9 млн грн – внесок фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – квітні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 110,9 млн гривень. У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження зросли на понад 24,1 млн грн, або на 27,8 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитловій нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за використання водних біоресурсів спрямували понад 1,7 млн гривень

Протягом чотирьох місяців 2025 року платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,7 млн гривень. Це порівняно з січнем – квітнем 2024 року надходження виросли майже на 33,0 тис. грн, темп росту склав 102,0 відсотки.

Звертаємо увагу, що запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає можливість, зокрема допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо, а також максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків.

За який звітний період вперше розраховується гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2025 № 195 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (із змінами) (далі – Наказ № 195), внесено зміни до форми декларації з акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку її заповнення та подання (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами).

Пунктом 3 Наказу № 195 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 29.04.2025 № 34).

Метою прийняття Наказу № 195 є приведення у відповідність форми Декларації і Порядку до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених Законом України від 09 жовтня 2024 року № 4014-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» (далі – Закон № 4014).

Відповідно до положень п. 46.6 ст. 46 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Пунктом 2 розд. II Закону № 4014 встановлено, що першим податковим (звітним) періодом, за який розраховується гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку, є календарний місяць, наступний за місяцем введення в дію Закону № 4014.

Отже, першим податковим (звітним) періодом, за який розраховується гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку, є травень 2025 року, Декларація за який буде подаватись до 20 червня 2025 року включно.

Вимоги щодо визначення гарантованого податкового зобов’язання з акцизного податку за податковий (звітний) період не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють виключно виробництво біоетанолу та мають відповідну ліцензію.

Рентна плата: внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 1,3 млрд гривень

З початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою майже на 1 314,6 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли на понад 81,0 млн грн, темп росту – 106,6 відсотків.

«Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Податкова служба продовжує активну взаємодію з бізнесом. Ми відкриті до діалогу і прагнемо разом будувати чесні та прозорі правила співпраці. Комунікації удосконалюємо і спрямовуємо на системне вирішення питань, які виникають у суб’єктів господарювання, створюємо комфортні умови роботи для кожного платника податків», – зауважила очільниця податкової служби регіону.

Податковий навігатор: як правильно прокласти маршрут платежів

Орієнтування у лабіринті фінансових реквізитів – все для комфорту бізнесу. На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків говорили про удосконалення процесів ведення обліку платежів та впровадження сучасних електронних сервісів. Захід став важливим кроком до спрощення взаємодії бізнесу з податковими органами і своєрідним майстер-класом з навігації в обов’язкових платежах та зборах, аби платники податків уникали штрафних «ям» та могли скористатися сучасними цифровими мапами для швидкого і точного зарахування платежів.

Роз’яснювальна робота стосовно дотримання вимог заповнення обов'язкових реквізитів платіжних інструкцій – одна з важливих складових співпраці податківців з суб’єктами господарювання регіону.

При опрацюванні інформаційною системою Державної податкової служби України (ДПС) відомостей Державного казначейства України про надходження сум податків та єдиного внеску мають місце факти неправильного заповнення платниками платіжних інструкцій, що унеможливлює автоматичне рознесення інформаційною системою ДПС сплачених коштів до інтегрованої картки платника (ІКП).

Увагу учасників чергової зустрічі звернули на заповнення обов’язкових реквізитів платіжних інструкцій відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами), зокрема, реквізитів «Код платника» та/або «Код фактичного платника».

Також розглядались приклади заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, які наведено у Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами)), зокрема полів «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Одним із важливих питань розгляду стали правила заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів.

Учасники заходу отримали роз’яснення ключових питань дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, дізналися про типові помилки та способи їх уникнення.

Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до конструктивного діалогу, який допомагає бізнесу і створює комфортні умови для платників податків.

Як отримати реквізити рахунків для сплати податків та єдиного внеску: покрокова інструкція від ДПС

Інформацію про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску платники податків можуть отримати у рубриці «Рахунки для сплати платежів» на вебпорталі ДПС.

Для цього необхідно:

- перейти на вебпорталі ДПС у розділ «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/;

- обрати територіальний орган ДПС за місцем основного або неосновного податкового обліку;

- завантажити необхідну таблицю з реквізитами рахунками;

- здійснити пошук за відповідним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом класифікації єдиного внеску та назвою територіальної громади;

- використати реквізити рахунків при заповненні платіжної інструкції для сплати платежів до бюджету та єдиного внеску.

Звертаємо увагу!

Для допомоги платникам на вебпорталі ДПС створений розділ «Онлайн навчання».

Там зібрано корисні відео, презентації та матеріали про:

- сплату податків та ЄСВ,

- повернення платежів з бюджету,

- та багато іншого.

Перейдіть за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/splata-podatkiv-ta-edinogo-vnesku--povernennya-platejiv-z-byudjetu

Удосконалюємо взаємодію з платниками: за допомогою різних комунікаційних форматів податківці Дніпропетровщини продовжують діалог з бізнесом та громадськістю на податкову тематику

Як визначено місією, податкова служба є повністю транспарентною, сучасною та технологічною податковою службою, яка, зокрема надає якісні та зручні послуги платникам.

Роз’яснювальна робота – це один із важливих векторів діяльності податкової служби. Податківці Дніпропетровщини приділяють особливу увагу своєчасному інформуванню представників бізнесу і громадськості щодо змін і норм податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

На минулому тижні фахівці податкової регіону проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу з платниками під час засідань «круглих столів», зустрічей та на семінарах.

Так, на засіданнях «круглих столів», проведених для платників Криворіжжя та міст Дніпро, Кам’янське, Жовті Води, Нікополь, Синельникове йшлося про особливості оподаткування самозайнятих осіб, мобілізованих на військову службу. Платників проінформовано щодо отримання такими особами консультацій з податкових питань, зокрема, за номерами телефонів «гарячих ліній», на які, у разі потреби, можна звернутись для отримання роз’яснень. Крім того, суб’єктам господарювання нагадали про роботу електронних сервісів ДПС, за допомогою яких платники можуть оперативно у зручному форматі отримати необхідні послуги онлайн.

Окремо увагу акцентовано на сервісі ДПС України «Пульс», на який приймаються звернення громадян та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.

Також учасникам заходів розповіли про зміни законодавства у сфері застосування РРО та ПРРО, що набули чинності у поточному році і які спрямовані на удосконалення механізмів контролю за готівковим обігом та сприяння детінізації економіки.

На семінарах, які податківці Дніпропетровщини організували для представників бізнесу м. Дніпра, м. Нікополя, м. Синельникове, м. Кам’янське та м. Павлограда спілкувались про новації податкового законодавства та обговорили: актуальні питання оподаткування виплат благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам в умовах дії воєнного стану, особливості визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань тощо.

Платників ознайомили з етапами реформування Державної податкової служби України в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року та особливостями системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На зустрічах, які відбулись у форматі онлайн з представниками бізнесу м. Дніпра за участі керівників підрозділів Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), під час діалогу, крім детального розгляду законодавчих норм, мова йшла про легалізацію праці, рівень заробітних плат для найманих працівників і вплив офіційного оформлення трудових відносин на соціальні гарантії для працюючих громадян.

Не поза увагою у фахівців обласної податкової служби і робота з молоддю.

У м. Кам’янське проведено онлайн-навчання для студентів Відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технології». Тематика заходу – право громадян на податкову знижку.

Під час проведення навчання аудиторії нагадали про можливість громадян скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб, які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.

Студентів ознайомили, які документи і в які строки необхідно подати для отримання податкової знижки за витратами 2024 року. Повідомили, що у разі, якщо громадянин – платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, юнаків та дівчат ознайомили з інформаційними джерелами ГУ ДПС, що надають можливість отримати актуальну та оперативну інформацію у частині роз’яснень норм законодавства та діяльності податкової служби регіону.

Комунікації з платниками податків на постійній основі сприяють прозорій взаємодії з представниками бізнесу і громадськості, а відвертий діалог допомагає визначати проблемні питання платників і оперативно їх вирішувати. Тому податківці Дніпропетровщини приділяють значну увагу відкритим взаємовідносинам з платниками, які спрямовані не тільки на підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками, а й на зміцнення довіри до податкових органів.

Робота триває.

Суб’єкт господарювання не здійснює реалізацію пального і не зареєстрований платником акцизного податку, але має діючі ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним: чи подавати декларацію з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 49.2 прим. 1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема, пального підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання отримав ліцензію на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, але не почав здійснювати господарську діяльність, у такого суб’єкта господарювання не виникатиме обов’язок з реєстрації платником акцизного податку, та подання декларації з акцизного податку, оскільки п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ передбачає подання декларації з акцизного податку особами, що зареєстровані платниками акцизного податку.

З якої дати застосовується рішення органу місцевого самоврядування щодо нової НГО земельних ділянок, якщо в ньому визначена дата дії цього рішення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Нормами ст. 271 Податкового кодексу (далі – ПКУ) врегульовано питання щодо набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період) (далі – плановий бюджетний період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (абзац перший п. 271.2 ст. 271 ПКУ).

Положення п. 271.2 ст. 271 ПКУ не поширюються на рішення рад:

щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області (абзац другий п. 271.2 ст. 271 ПКУ).

Такі рішення рад оприлюднюються органом місцевого самоврядування не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення та застосовуються з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення (абзац третій п. 271.2 ст. 271 ПКУ).

Отже, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ, а саме, якщо:

1) рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах відповідної територіальної громади офіційно оприлюднено до 15 липня року, що передує плановому бюджетному періоду – з 01 січня планового бюджетного періоду;

2) рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах відповідної територіальної громади офіційно оприлюднено після 15 липня року, що передує плановому бюджетному періоду – з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим бюджетним періодом;

3) рішення щодо нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, яка надається в оренду (розташована за межами населеного пункту) та за умови його оприлюднення не пізніше 10 днів з дня прийняття такого рішення – з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення;

4) нормативна грошова оцінка земельних ділянок раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та якщо розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області, то за умови його оприлюднення не пізніше 10 днів з дня прийняття такого рішення – з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення.

Також зазначаємо, що відповідно до частини п’ятої ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 280) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

З урахуванням частини п’ятої ст. 59 Закону № 280, якщо у рішеннях рад, зазначених у частинах 3 та 4 цієї відповіді, визначений пізніший строк введення їх у дію (конкретна дата), то нормативна грошова оцінка, затверджена цими рішеннями, застосовується з дати, визначеної у таких рішеннях.

Чи оподатковується ПДФО дохід фізичної особи – резидента з джерела його походження в Україні, отриманий не від податкового агента?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Разом з тим, ст. 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО).

За нульовою ставкою податку оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Водночас, згідно з п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується (отримується у дарунок) спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 cт. 167 ПКУ.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як неправомірна вигода, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (п.п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків передбачених підпунктами «а» – «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (дохід від здійснення продажу (реалізації) фізичною особою товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі) (п.п. 164.2.2, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 та 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.

Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Разом з тим, не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення; земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину (абзаци перший – четвертий п. 172.1 ст. 172 ПКУ).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Як виняток, із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Щодо подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за оновленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 21.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Крім того, 04.04.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2025 № 133.

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року.

Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень ПКУ, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:

у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ;

у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з урахуванням положень пп. 43 прим. 1 та 69 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Відповідні роз’яснення наведені на вебпорталі ДПС України за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Листи/2025 рік/лист ДПС від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07.

Платникам податку на прибуток підприємств про коригування фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник податку визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Слід зазначити, що зміна прийнятого рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, нормами ПКУ не передбачена.

Отже, платник податку на прибуток, який використовував право на незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік не перевищує 40 млн. гривень.

Якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік перевищує 40 млн грн, такий платник зобов’язаний застосовувати всі різниці передбачені розд. ІІІ ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПКУ передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 4 Порядку № 520).

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 12 Порядку № 520).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачає відповідальність згідно п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Одночасно пунктом 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН, відповідно до абзацу двадцять четвертого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

У разі, якщо за результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено факт здійсненої операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, визначені п.120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Отже, у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником вживаються заходи по її розблокуванню (протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування), та/або платником податку оскаржується в адміністративному/судовому порядку рішення про відмову в їх реєстрації, то штрафні санкції до таких податкових накладних/розрахунків коригування не застосовуються.

У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів, за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування, не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та, за результатами проведеної документальної перевірки виявлені факти здійснення операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Особливості оподаткування одноразової страхової виплати застрахованій особі за договором довгострокового страхування життя за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

Згідно з п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.

Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) з 60 відс. суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Враховуючи вищевикладене, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відс. від такої суми.

За користування надрами від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 23,1 млн грн рентної плати

У січні – квітні поточного року до загального фонду державного бюджету за користування надрами платники Дніпропетровщини спрямували понад 23,1 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що 30.05.2025 – останній день сплати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2025 року.

Платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,6 млн гривень

З початку 2025 року платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 7,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року надходження збільшились на 322,8 тис. грн, темп росту – 104,4 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Дніпропетровщина: місцеві бюджети отримали від платників понад 8,0 млрд грн ПДФО

Упродовж січня – квітня 2025 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 8,0 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на понад 1,2 млрд грн, або на 18,2 відс., більше ніж за підсумками січня – квітня минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Податок на доходи фізичних осіб є одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Сьогодні позитивна динаміка надходжень ПДФО свідчить про забезпечення фінансової стійкості і спроможності громад. Адже своєчасно отримані кошти дають змогу реалізовувати важливі соціальні програми на місцевому рівні. Висловлюємо вдячність кожному платнику, хто виплачує офіційну заробітну плату, сумлінно відраховує відповідні податки і збори, і тим самим, підтримує розвиток нашого регіону, дбає про соціальну захищеність громадян!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

Дайджест "Події тижня"

12.05.2025

Конструктивна співпраця податкової служби Дніпропетровщини з платниками: на комунікаційних заходах

розглядалося широке коло податкових питань

Інформаційна взаємодія фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків спрямована на забезпечення підвищення рівня дотримання ними податкового законодавства.

Податківці продовжують комунікації з представниками бізнесу у різних форматах. Це є запорукою законодавчої обізнаності платників.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/896298.html

Фейсбук: https://surl.li/ergdzt

12.05.2025

Інтерактивна сесія: прямий зв’язок податківців Дніпропетровщини, влади та бізнес-спільноти

Дніпра – комунікуємо про важливе

Відкритий діалог, довіра та зворотній зв’язок зміцнює співпрацю. У приміщенні адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради відбулася зустріч із суб’єктами господарювання (СГ) м. Дніпро за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федора Терханова, голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради Руслана Вишневецького та його заступника Андрія Борисенка. У заході також взяли участь керівники декількох підрозділів ГУ ДПС.

Основна мета зустрічі не тільки обговорити поточні питання, що стосуються взаємодії СГ з органами Державної податкової служби України (ДПС), зокрема важливих інструментів та процедурних процесів, а й надати підприємцям можливість отримати відповіді на актуальні питання.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/896575.html

Фейсбук: https://surl.li/qnhmmo

14.05.2025

Прозорість, доступність та індивідуальний підхід до кожного – консультаційний центр податкової Дніпропетровщини

оперативно вирішує питання розблокування податкових накладних

Ефективний діалог між податківцями та бізнесом допомагає оперативно вирішувати нагальні питання. У консультаційному центрі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького пройшла чергова робоча зустріч з суб’єктом господарювання (СГ).

Підприємство включено до переліку ризикових платників податків згідно з п. 5 Критеріїв ризиковості платників податку на додану вартість, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами), бо платник ПДВ не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ). Це призвело до зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Аби уникнути фінансових втрат та репутаційних ризиків платник податків звернувся за фаховою допомогою до ГУ ДПС, аби зрозуміти як оперативно вийти з переліку ризикових.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897366.html

14.05.2025

Неприбуткові організації: що потрібно знати про податкове законодавство 

садівничим товариствам 

 

Важливі питання податкового законодавства для неприбуткових організацій стали темою зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) із садовим товариством у рамках комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.

Фахові роз’яснення зосередили на ключових питаннях. Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ) обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання та напрямів діяльності, визначених установчими документами. До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, можуть бути віднесені, зокрема садівничі товариства.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897402.html

Фейсбук: https://surl.lu/nljedm

15.05.2025

Чек на довіру: податківці Дніпропетровщини та бізнес будують

 прозору економіку

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на підтримку бізнесу та підвищення податкової культури.

Чергова виїзна зустріч відбулася з представниками бізнесу ТРЦ «Пастера» у м. Дніпро, яка стала майданчиком для відкритого діалогу між податківцями та підприємцями.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897614.html

15.05.2025

Надання електронних довірчих послуг

 

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Костянтина Литвиненка.

Державна податкова служба України внесена до Довірчого списку, як кваліфікований надавач (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).

Метою діяльності Державної податкової служби України, як Надавача є безкоштовне надання електронних довірчих послуг органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897690.html

15.05.2025

Всесвітній день вишиванки: єднання через традиції та любов до України

Ютуб: https://www.youtube.com/watch?v=X-2GeCWNoq4 Щороку, у третій четвер травня, весь світ відзначає День вишиванки – свято, що єднає українців і всіх, хто шанує нашу культуру, наші традиції та любить Україну. Цьогоріч свято відзначаємо 15 травня. Для кожного – це нагода згадати національні та родинні традиції, які формують нашу ідентичність і зміцнюють духовно.

Всесвітній день вишиванки – це день, коли ми не лише одягаємо вишиту сорочку чи сукню, але й відкриваємо серця для гордості за нашу культуру, для пам’яті про предків і для віри в майбутнє. Кожна вишиванка нагадує нам, ми – нація нескорених з багатою історією та глибоким корінням.

Популяризуймо українські традиції та надихаймо одне одного!

Одягаймо вишиванки, шануймо Україну, єднаймося заради перемоги!

Відеоматеріали по темі:
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/ofitsiyni-zahodi/11900.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1657978468188186/

16.05.2025

Разом проти податкового боргу: відверта розмова податківців

Дніпропетровщини з бізнесом м. Дніпро

Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрілися з представниками бізнесу, які здійснюють діяльність у м. Дніпро і мають заборгованість по платежах до бюджетів та з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Захід став платформою для конструктивного діалогу, спрямованого на вирішення актуальних питань і зміцнення партнерських відносин між податковою службою та бізнес-спільнотою.

На обговорення запросили суб’єктів господарювання (СГ) різних сфер діяльності: виробництва машин i устаткування для добувної промисловості та будівництва, сільського господарства, відведення й очищення стiчних вод, монтажу водопровiдних мереж, систем опалення та кондицiювання, надання в оренду автомобілів.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897858.html

Фейсбук: https://surli.cc/qhhflo

16.05.2025

Ліцензування підакцизних товарів: податківці Дніпропетровщини нагадали

бізнесу основні правила

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн зустріч із суб’єктами господарювання (СГ), які працюють у сфері обігу підакцизних товарів. Захід став майданчиком для роз’яснення ключових аспектів ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального.

Податківці наголосили, що ліцензія – це не лише вимога законодавства, а й інструмент, який забезпечує прозорість бізнесу та захист прав споживачів.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897877.html

16.05.2025

Відшкодування ПДВ без бар’єрів: податківці Дніпропетровщини у діалозі

довіри з бізнесом регіону

Відкрита розмова, практичні поради та спільна мета – зробити бізнес міцнішим, а економіку – прозорішою. Саме така головна задача онлайн зустрічі, де податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та платники податків об’єднали зусилля, щоб розібратися у деталях відшкодування ПДВ. Це розмова не про цифри у деклараціях, а про довіру, співпрацю та спільний рух до стабільності у непрості часи.

Відшкодування ПДВ із державного бюджету – це важливий механізм для підтримки спроможності бізнесу. Для платників Дніпропетровщини, як і для всієї України, ключовим є розуміння умов, сум та термінів цього процесу, щоб уникнути затримок і відмов.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897911.html

Фейсбук: https://surl.li/ejsxzu

16.05.2025

На зустрічі з податківцями ФОПи Дніпропетровщини розбиралися в системах 

оподаткування та пільгах для мобілізованих 

 

  Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провело важливу зустріч з фізичними особами – підприємцями (ФОП). На дискусійному майданчику обговорили ключові аспекти спрощеної та загальної систем оподаткування, особливості виконання податкових зобов’язань мобілізованими ФОПами та відповіли на запитання підприємців.

«Комунікації з платниками податків – завжди у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини. Податківці регіону, використовуючи різноманітні формати спілкування, обговорюють важливі теми та актуальні питання, щоб інформаційно допомогти та підтримати платників у непростий час викликів сьогодення», – зазначив Микола Бородюк, в. о. заступника начальника ГУ ДПС.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897978.html

Фейсбук: https://surl.li/jzowie

На зустрічі з податківцями ФОПи Дніпропетровщини розбиралися в системах оподаткування та пільгах для мобілізованих

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провело важливу зустріч з фізичними особами – підприємцями (ФОП). На дискусійному майданчику обговорили ключові аспекти спрощеної та загальної систем оподаткування, особливості виконання податкових зобов’язань мобілізованими ФОПами та відповіли на запитання підприємців.

«Комунікації з платниками податків – завжди у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини. Податківці регіону, використовуючи різноманітні формати спілкування, обговорюють важливі теми та актуальні питання, щоб інформаційно допомогти та підтримати платників у непростий час викликів сьогодення», – зазначив Микола Бородюк, в. о. заступника начальника ГУ ДПС.

Питання спрощеної та загальної систем оподаткування стало одним з центральних на зустрічі з ФОПами. Фахівці ГУ ДПС детально пояснили переваги й обмеження кожної, щоб підприємці могли зробити усвідомлений вибір.

Особливу увагу на зустрічі приділили питанням мобілізованих ФОПів, які не можуть виконувати свої податкові зобов’язання. На період служби вони звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору.

У податковій службі області працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань. Інформацію про механізми підтримки можна отримати за телефонами: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1159.

Зустріч організована традиційно у форматі відкритого діалогу, що дозволило ФОПам поставити запитання, які їх непокоять. Серед найпоширеніших тем: перехід з однієї системами оподаткування на іншу, правила виправлення помилок у звітності, визначення основного виду діяльності ФОПом під час реєстрації та скільки КВЕДів має право обрати.

ФОПи отримали чіткі роз’яснення на кожне поставлене запитання. Особливо цінним було те, що податківці не лише консультували, а й надавали практичні поради.

Увагу учасників зустрічі звернули на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області:

- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС (https://www.dp.tax.gov.ua);

- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk);

- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі (https://m.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA).

Підприємці залишили захід із чітким розумінням своїх прав та обов’язків, а також з переконанням, що їхні питання не залишилися без відповіді. Такий дискусійний майданчик для спілкування не лише підвищує податкову грамотність, а й зміцнює довіру між бізнесом і державою.

Відшкодування ПДВ без бар’єрів: податківці Дніпропетровщини у діалозі довіри з бізнесом регіону

Відкрита розмова, практичні поради та спільна мета – зробити бізнес міцнішим, а економіку – прозорішою. Саме така головна задача онлайн зустрічі, де податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та платники податків об’єднали зусилля, щоб розібратися у деталях відшкодування ПДВ. Це розмова не про цифри у деклараціях, а про довіру, співпрацю та спільний рух до стабільності у непрості часи.

Відшкодування ПДВ із державного бюджету – це важливий механізм для підтримки спроможності бізнесу. Для платників Дніпропетровщини, як і для всієї України, ключовим є розуміння умов, сум та термінів цього процесу, щоб уникнути затримок і відмов.

Фахівці ГУ ДПС звернули увагу учасників зустрічі, що право на покриття своїх витрат за рахунок бюджетних коштів мають платники, які відповідають вимогам Податкового кодексу України (ПКУ). Це юридичні особи та фізичні особи – підприємці, зареєстровані як платники ПДВ, у яких сума податкового кредиту перевищує податкові зобов'язання за звітний період.

Платник має право вибору, в якій формі отримати відшкодовані кошти. Зокрема, він може одержати заявлену суму на рахунок, або зарахувати її у сплату боргу з ПДВ чи у сплату загальнодержавних податків і зборів, наприклад, самого ПДВ, акцизного податку, деяких видів рентної плати. Але не можна використати відшкодування для сплати місцевих податків, а також тих податків, які розподіляються між державним і місцевим бюджетом: рента за спецводокористування, податок на прибуток підприємств.

Одним з етапів відшкодування ПДВ є проведення камеральної перевірки протягом 20 календарних днів. У цей час податківці можуть призначити позапланову документальну перевірку, яка проводиться протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації. При цьому, по платниках податків, які включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, терміни проведення камеральних і документальних перевірок скорочені до 5 і 10 календарних днів, відповідно.

Фахівці ГУ ДПС розповіли учасникам зустрічі про найтиповіші помилки під час камеральних перевірок, які можуть призвести до відмови у відшкодуванні чи затримки процесу.

У разі ж успішного виконання всіх умов відшкодування здійснюється у заявлений платником податку спосіб протягом 5 операційних днів після узгодження суми.

Зустріч у ГУ ДПС підтвердила, що відшкодування ПДВ – це не лише фінансовий інструмент, а й лакмусовий папірець довіри між бізнесом та державою. Для платників податків ключовим є ретельна підготовка документів, використання електронних сервісів і своєчасне подання звітності.

Для обізнаності у всіх деталях бізнесової діяльності та законодавства, податкова служба Дніпропетровщини активно впроваджує сучасні формати спілкування з платниками податків. Від Електронного кабінету, онлайн та офлайн зустрічей, семінарів і вебінарів, круглих столів, до роз’яснень у соцмережах і на комунікаційних платформах. До речі, соціальні мережі та відеохостинг YouTube дозволяють ГУ ДПС бути ближчим до молодих підприємців і тих, хто активно використовує цифрові технології. Всі сучасні інструменти спілкування з платниками податків трансформують взаємодію бізнесу і податкової, роблячи її оперативнішою, відкритішою та зручнішою, скорочують бюрократичні процедури та зменшують потребу в особистих візитах, що особливо актуально під час воєнного стану.

Податківці звернули увагу учасників зустрічі на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області, які щоденно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.

Спільна робота податківців і платників податків Дніпропетровщини закладає фундамент для стабільного розвитку регіону. А діалог, побудований на довірі, зміцнює партнерство і створює умови для прозорої економіки.

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що операції з безоплатного розповсюдження продукції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) інших, у тому числі самостійно виготовлених товарів / послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях і за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни таких товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання/передачі.

Ліцензування підакцизних товарів: податківці Дніпропетровщини нагадали бізнесу основні правила

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн зустріч із суб’єктами господарювання (СГ), які працюють у сфері обігу підакцизних товарів. Захід став майданчиком для роз’яснення ключових аспектів ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального.

Податківці наголосили, що ліцензія – це не лише вимога законодавства, а й інструмент, який забезпечує прозорість бізнесу та захист прав споживачів.

Фахівці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС детально роз’яснили процедуру отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, які документи для цього необхідні та надали покрокову інструкцію для роботи у цій сфері.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним передбачено подання заяви встановленої форми. Така заява подається СГ до ГУ ДПС у паперовому вигляді або через Електронний кабінет.

Учасникам зустрічі наголосили, що разом із заявою додатково подаються, зокрема, документи, що засвідчують право користування земельною ділянкою, введення об’єкта в експлуатацію відповідно до законодавства та дозволи на виконання робіт з підвищеною небезпекою, а також експлуатацією машин і механізмів.

Крім того, важливо знати, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет.

Під час заходу податківці надали вичерпні відповіді на питання представників бізнесу з посиланням на норми діючого законодавства.

Ця зустріч підтвердила, що ліцензування – це не бар’єр, а можливість зробити бізнес прозорим і відповідальним. Податківці Дніпропетровщини роблять все можливе, щоб СГ могли легко адаптуватися до вимог законодавства.

Співпраця між ГУ ДПС та бізнесом через сучасні канали комунікації забезпечує прозорість у сфері обігу підакцизних товарів. А своєчасне отримання ліцензій, використання цифрових сервісів і дотримання законодавства дозволяють уникнути штрафів та зміцнити позиції бізнесу на ринку.

Разом проти податкового боргу: відверта розмова податківців Дніпропетровщини з бізнесом м. Дніпро

Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрілися з представниками бізнесу, які здійснюють діяльність у м. Дніпро і мають заборгованість по платежах до бюджетів та з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Захід став платформою для конструктивного діалогу, спрямованого на вирішення актуальних питань і зміцнення партнерських відносин між податковою службою та бізнес-спільнотою.

На обговорення запросили суб’єктів господарювання (СГ) різних сфер діяльності: виробництва машин i устаткування для добувної промисловості та будівництва, сільського господарства, відведення й очищення стiчних вод, монтажу водопровiдних мереж, систем опалення та кондицiювання, надання в оренду автомобілів.

Розглядаючи питання наявності податкового боргу у платників та підстави його виникнення, фахівці ГУ ДПС наголосили, що борг часто з’являється через несвоєчасну сплату податків, помилки в обліку або невиконання платниками податкових обов’язків. Податківці ознайомили підприємства-боржники з уже вжитими заходами ГУ ДПС щодо погашення податкового боргу. Учасники зустрічі проаналізували економічні виклики, з якими стикаються підприємства, їхній фінансовий стан і план заходів з погашення та недопущення зростання заборгованості протягом цього року.

Представники підприємств отримали відповіді на актуальні запитання, що виникають у процесі господарської діяльності з урахуванням особливостей відповідної галузі.

Податківці наголосили на важливості своєчасної сплати податків для забезпечення економічної стабільності регіону. Відвертий діалог допоміг не лише виявити проблемні питання, а й напрацювати спільні заходи для їх вирішення.

Зустріч стала прикладом ефективної взаємодії між податковою службою та бізнесом. Своєчасна сплата податків – це внесок у розвиток громад, підтримку соціальних проєктів та посилення обороноздатності регіону.

Діалог з платниками податків триває, діємо разом!

Про підстави для проведення документальних позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом (п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки – контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження – контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

На підставі, зазначеного у п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки додатково видається наказ у порядку, передбаченому п. 81.1 ст. 81 ПКУ (п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

щодо платника податку подано скаргу:

про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;

або

про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит (п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки додатково видається наказ у порядку, передбаченому п. 81.1 ст. 81 ПКУ (п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому п.п. 39.5.1.1 п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 ПКУ (п.п. 78.1.14 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення (п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення (п.п. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником податків не подано в установлений п. 50.3 ст. 50 ПКУ строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків (п.п. 78.1.17 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий (п.п. 78.1.18 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (п.п. 78.1.19 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником податку подано заяву про проведення перевірки до поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального відповідно до п. 29 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 78.1.20 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

фінансовим агентом не подано заяву про взяття його на облік у випадках та порядку, передбачених п. 39 прим. 3.3 ст. 39 прим. 3 ПКУ, або не надано відповідь чи надано неповну відповідь під час здійснення контролюючим органом опитування фінансового агента відповідно до п. 39 прим. 3.8 ст. 39 прим. 3 ПКУ, або виявлено порушення чи можливе порушення фінансовим агентом вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ (п.п. 78.1.23 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, неподання або подання виправленого звіту про підзвітні рахунки з порушенням строків, визначених п. 39 прим. 3.7 ст. 39 прим. 3 ПКУ, або подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з інформацією про е задокументовани рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, або ненадання фінансовим агентом відповіді на запит контролюючого органу щодо е задокументованих рахунків, ненадання депозитарною установою повідомлення про депонентів – інвесторів інститутів спільного інвестування, надання у повідомленні неповних відомостей або ненадання депозитарною установою відповіді на запит контролюючого органу у випадках, визначених п. 39 прим. 3.11 ст. 39 прим. 3 ПКУ (п.п. 78.1.24 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

виявлено неповноту або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, у тому числі в результаті отриманого повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про невиконання чи порушення фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39 прим. 3.6 ст. 39 прим. 3 ПКУ (п.п. 78.1.25 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

особою не надано у встановлений строк пояснення, документи або іншу інформацію на письмовий запит контролюючого органу, надісланий відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, п.п. 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п.п. 78.1.26 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

виявлено можливе порушення вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ власником рахунку або його контролюючою особою (п.п. 78.1.27 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

стосовно платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах платника податків, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 369, 369 прим. 2 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, визначених згідно з вимогами ПКУ.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених п.п. 78.1.28 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, проводиться без дотримання строку давності, визначеного абзацами першим і другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ, та незалежно від того, чи проводилися документальні перевірки такого платника податків з відповідного податку, щодо якого могло бути допущено зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, за всі податкові (звітні) періоди, в яких операції платника податків, що можуть бути ідентифіковані на підставі обвинувального вироку суду як такі, що були здійснені з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), вплинули на показники податкової звітності платника податку (п.п. 78.1.28 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Слід зазначити, що згідно з п. 78.2 ст. 78 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Чи застосовується РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п. 7 ст. 16 Закону № 3817).

Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (п. 1 ст. 23 Закону № 3817).

У заяві про отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами повинні міститися відомості, зокрема, про адресу місця роздрібної торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО), книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК), наявних у місці роздрібної торгівлі.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Підпунктом 8 п. 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, визначено, що надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій. До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК (ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

Тобто, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та/або ПРРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

Платником ПДВ у графі 8 «Код ставки» податкової накладної допущено помилку: як виправити?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Водночас, відповідно до п. 201.5 ст. 205 ПКУ для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

При цьому згідно з п.192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ, або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Підпунктом 6 п. 16 Порядку № 1307 встановлено, що у графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, а саме:

20 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

14 – у разі здійснення операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 14 відсотків;

901 – у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 – у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/ послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Пунктом 23 Порядку № 1307 встановлено, що Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ.

Крім того, показники рядків I-XІ розділу А податкової накладної є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б, а тому коригування показників розділу Б призводять до зміни показників розділу А.

Таким чином, якщо платником податку у розділі Б податкової накладної у графі 8 «Код ставки» зазначено помилковий код ставки, то у розрахунку коригування до такої податкової накладної у табличній частині окремим рядком зі знаком «-» вказується обсяг операцій з постачання товарів/послуг, за якими зазначений помилковий код ставки.

При цьому у розрахунку коригування зазначається код причини коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів».

У полі «Дата складання» вказується дата, на яку було виявлено помилку.

Одночасно за датою першої події, визначеної згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну із зазначенням правильного коду ставки, та зареєструвати її у ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Як на підставі п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначається ліміт та сума перевищення оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у разі здійснення операцій з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям?

На час дії воєнного стану в Україні запроваджено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зміни передбачені Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності 16 березня 2025 року.

Так, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відс. замість 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.

Умова застосування такого коригування – із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідні зміни передбачено шляхом доповнення підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ пунктом 72, згідно з яким установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зауважимо, що положення п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

З детальними прикладами щодо порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись на сторінці Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу ДПС України (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42980.

Збір за місця для транспортних засобів: від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 13,3 млн гривень

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи спрямували понад 13,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. У порівнянні з чотирма місяцями 2024 року надходження збільшились на понад 1,5 млн грн, або майже на 13 відсотків.

Нагадуємо, що 20.05.2025 - останні день сплати збору за місця для паркування транспортних засобів.

Надходження рентної плати за спеціальне використання води до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини зросли більш ніж на 31 відсоток

Протягом чотирьох місяців поточного року платники Дніпропетровської області забезпечили надходження рентної плати за спеціальне використання води до загального фонду державного бюджету майже на 25,4 млн грн, що на понад 6,0 млн грн, або на 31,4 відс. більше ніж у січні – квітні минулого року

Звертаємо увагу, що форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).

У Додатку 5 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та Додатків 5 до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

У Додатку 5 до Декларації зазначаються коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за спеціальне використання води, згідно із нормами ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема:

у рядку 10.1 – 0,005 (для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату – п. 255.6 ст. 255 розд. IX ПКУ);

у рядку 10.2 – 0,3 (житлово-комунальні підприємства в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення – п. 255.7 ст. 255 розд. IX ПКУ);

у рядку 10.3 – 2 (у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує – п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ);

у рядку 10.4 – 5 (у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води – п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ).

Інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено сервіс «Е-повідомлення».

За допомогою вищезазначеного сервісу платники податків – користувачі Електронного кабінету мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів (Е-повідомлення) зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме:

податковий номер платника;

назва та код територіального органу ДПС;

код території;

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати платнику необхідно подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Плата за землю – важлива фінансова підтримка громад: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 2,3 млрд гривень

Протягом січня – квітня 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників плати за землю надійшло понад 2 329,3 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на понад 197,0 млн грн, темп росту – 109,2 відсотків.

Національною стратегією доходів до 2030 року визначено, що пошук шляхів збільшення доходів бюджетів на стійкій основі, покращення надходження податків шляхом закриття існуючих можливостей для ухилення від оподаткування, підвищення рівня дотримання законодавства та боротьба з тіньовою економікою спрямовані на забезпечення стабільних податкових надходжень. Наповнення бюджетів необхідні для фінансування першочергових витрат воєнного часу, а також – для задоволення нагальних потреб відновлення, реконструкції та модернізації у період повоєнного відновлення.

«Висловлюємо вдячність кожному платнику, який здійснює свій особистий внесок у підтримку економічної стабільності нашої держави!» – зазначила очільниця обласної податкової служби.

Надання електронних довірчих послуг

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Костянтина Литвиненка.

Державна податкова служба України внесена до Довірчого списку, як кваліфікований надавач (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).

Метою діяльності Державної податкової служби України, як Надавача є безкоштовне надання електронних довірчих послуг органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

Надання електронних довірчих послуг регламентується Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон), Регламентом Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, погодженим Заступником Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 16 грудня 2022 року та затвердженим в. о. Голови Державної податкової служби України 19 грудня 2022 року (далі – Регламент), Договором про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та іншими нормативно - правовими та нормативними актами.

З грудня 2024 року надання кваліфікованих електронних довірчих послуг вже здійснюється за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA.

Електронна довірча послуга (далі - ЕДП) - послуга, яка надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги.

При Головних управліннях ДПС в областях створені відокремлені пункти реєстрації користувачів – представництва Надавача, в тому числі у Дніпропетровській області функціонує 8 представництв: 2 у місті Дніпро, 2 у місті Кривий Ріг, а також по одному представництву у м. Кам’янське, Нікополь, Самар (Новомосковськ) та Павлоград які діють на підставі Регламенту Надавача та уповноважені укладати договори про надання ЕДП від імені Надавача.

Прийом відвідувачів здійснюється як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги». Записатися в електронну чергу можливо за телефоном 0800-501-007. Таким чином відвідувачі можуть спланувати свій візит до представництв Надавача.

Як отриманим ЕДП?

Щоб отримати електронні довірчі послуги вперше, або якщо термін дії сертифікатів завершився, користувачу необхідно:

ознайомитись з Регламентом Надавача (зі змінами) та умовами Договору про надання ЕДП;

підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (ca.tax.gov.ua), обравши відповідну категорію;

звернутися до обраного (найближчого) відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та підготовленим пакетом документів для реєстрації.

До якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ДПС може звернутись платник податків для отримання ЕДП?

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС в межах України для отримання електронних довірчих послуг.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Надавача можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або розділ «Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Де можна ознайомитись з інформацією щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та за яких умов їх можна сформувати?

Починаючи з листопада 2018 року користувачам надана можливість самостійно продовжувати термін дії своїх сертифікатів за електронним запитом ще на 2 роки.

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (ca.tax.gov.ua) у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом».

Зазначену процедуру можна здійснити онлайн або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», попередньо встановивши актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1.

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Особливу увагу слід звернути на те, що електронні довірчі послуги можуть отримати особи, які на момент звернення до Надавача отримали паспорт, але не досягли повноліття. Якщо раніше для отримання ЕДП неповнолітньою особою віком від 14 до 18 років необхідно було отримати згоду і супровід батьків, то зараз ці вимоги спрощені, і неповнолітні особи, починаючи з 14 років можуть отримати послугу самостійно за умови наявності паспорту.

Нагадуємо, що у разі виникнення питань стосовно ЕДП ви можете переглянути інформацію на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/«Поширені питання».

Чек на довіру: податківці Дніпропетровщини та бізнес будують прозору економіку

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на підтримку бізнесу та підвищення податкової культури.

Чергова виїзна зустріч відбулася з представниками бізнесу ТРЦ «Пастера» у м. Дніпро, яка стала майданчиком для відкритого діалогу між податківцями та підприємцями.

Під час заходу обговорили низку актуальних питань, що стосуються дотримання податкового законодавства та спрощення ведення бізнесу. Зокрема, податківці проінформували суб’єктів господарювання про вимоги до оформлення розрахункових документів, наголосивши на важливості видачі фіскальних чеків споживачам. Це не лише забезпечує прозорість розрахунків, але й захищає права покупців. Підприємцям також нагадали про необхідність використання РРО/ПРРО та правильного відображення операцій у чеках.

Окремо зупинилися на обліку товарно-матеріальних цінностей та важливості його належного ведення, що дозволяє уникнути розбіжностей у звітності.

Зустріч підкреслила важливість постійного діалогу між ГУ ДПС та бізнес-спільнотою. Податківці активно використовують всі форми роботи: семінари, тренінги, онлайн та офлайн зустрічі, щоб роз’яснити норми законодавства, обговорювати проблеми та відповідати на запитання і допомагати підприємцям адаптуватися до змін.

Такі формати, у тому числі виїзні робочі зустрічі, сприяють зміцненню довіри до податкової служби і є частиною стратегії Державної податкової служби України щодо створення сприятливого бізнес-середовища. Вони дозволяють оперативно вирішувати нагальні питання платників податків, підвищувати рівень обізнаності підприємців щодо податкових норм та зміцнювати партнерські відносини між бізнесом і податковою.

До того ж, ефективна комунікація та відкритий діалог допомагає не лише уникати помилок у веденні бізнесу, але й сприяє розвитку підприємництва у регіоні.

Податкова служба Дніпропетровщини залишається надійним партнером для бізнесу, готовим надавати консультації та всебічну підтримку.

Прозорість, безбар’єрність, взаємодія та довіра – ключі до зміцнення економіки держави.

Отримання інформації за допомогою Електронного кабінету про внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) за потреби суб’єкт господарювання, відомості про якого містяться у Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), має право звернутися до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Витяг з Єдиного реєстру в електронній формі надається суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви.

Статтею 54 Закону № 3817 передбачено, що орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомлення про:

необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;

дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за 9 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.

Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, повідомлення щодо дати, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу, витяг про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами та доповненнями), і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. 178.2 ст. 178 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

До уваги платників з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

На період дії воєнного стану на території України положення ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 1 якого передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі їх частки), що перебувають у власності юридичних осіб.

Починаючи з 01 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають, зокрема, у власності юридичних осіб, які розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Платники Податку, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (із змінами та доповненнями) задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з Податку за період з 01 березня до 31 грудня 2022 року та 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

Для цілей справляння Податку (уточнення податкових зобов’язань) застосовується Перелік територій, затверджений наказом Міністерства розвитку від 28.02.2025 № 376, у частині наявності певної території у Переліку територій. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у відповідний період 2022 року не враховуються, дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації протягом 2023 року визначаються відповідно до даних Переліку територій у чинній редакції (зі змінами).

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Так, наприклад, для відображення зменшення суми податкового зобов’язання з Податку відповідно до вимог п. 1 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за об’єкти, які розташовані на територіях активних бойових дій, що відбулися у 2022 році або на тимчасово окупованих територіях, розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:

в колонці 9 зазначається площа об’єкта оподаткування у кв. метрах;

в колонці 10 заповнюється кількість місяців перебування у власності «2», тобто січень – лютий 2022 року, що пов’язано із виключенням із об’єкта оподаткування відповідно до норм ПКУ;

в колонках 11, 12, 13 вказується кількість місяців користування «0» з березня по грудень 2022 року.

Отже, сума податкового зобов’язання за січень – лютий 2022 року розраховується за формулою:

(площа об’єкта оподаткування х ставка у відсотках х 6500 (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2022) / 100) / 12 (кількість місяців) х 2 (кількість місяців).

Аналогічно заповнюється розд. І додатка 2 до Декларації.

Звертаємо увагу, що зразок заповнення уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн навчання»: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»/Юридичні особи/«Податкова звітність»/«Порядок складання та внесення змін».

Фізична особа – резидент отримала дохід від юридичної особи, яка придбала корпоративні права іншої юридичної особи: чи відображати у звітності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 170.2 ст. 170 якого визначено порядок оподаткування інвестиційного прибутку.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форму та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено за ознакою доходу «112».

Чи подається додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого та четвертого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Поряд з цим, абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.

Для відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів, використовуються дані додатка АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – додаток АМ).

У додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.

Отже, якщо платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у тому числі на різниці, які виникають при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то додаток АМ не подається.

Відповідальність особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала реєстраційну заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розділом III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, з урахуванням п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 123.2. ст. 123 розд. II ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ (крім діянь, передбачених п. 123.2 прим. 1 ст. 123 ПКУ), вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання.

Згідно з п. 123.3 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Враховуючи викладене, якщо особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ та не зареєстрована платником ПДВ у порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (у зв’язку із неподанням реєстраційної заяви), до такої особи застосовується відповідальність, передбачена пп. 123.1, 123.2, 123.3 ст. 123 ПКУ (в залежності від характеру порушення).

При цьому, відповідальність за неподання податкової декларації з ПДВ та за відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних до такої особи не застосовується, оскільки з урахуванням вимог п. 46.1 ст. 46 ПКУ та п. 201.8 ст. 201 ПКУ обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ покладається на платника ПДВ та право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

На обліку в податковій службі Дніпропетровщини – понад 62 тисячі ПРРО

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровської області станом на 01.05.2025 на обліку знаходиться 62 638 ПРРО і 15 514 РРО.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії) за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету.

Акцизний податок з роздрібної торгівлі алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 189,7 млн гривень

Впродовж чотирьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями від платників акцизного податку надійшло понад 189,7 млн гривень. Надходження збільшились на понад 16,7 млн грн, або на 9,7 відсотків.

Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету щодо акцизного податку:

14020000 – акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

14020100 – спирт;

14020200 – лікеро-горілчана продукція;

14020300 – виноробна продукція, для виробництва якої не використовується спирт етиловий;

14020400 – пиво;

14020600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

14020800 – транспортні засоби;

14021000 – кузови для моторних транспортних засобів;

14021300 – електрична енергія;

14021900 – пальне;

14022000 – інші підакцизні товари вітчизняного виробництва;

14022100 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

14022300 – виноробна продукція, для виробництва якої використовується спирт етиловий;

14030000 – акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

14030100 – спирт;

14030200 – лікеро-горілчана продукція;

14030300 – виноробна продукція;

14030400 – пиво;

14030600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

14030800 – транспортні засоби;

14031000 – кузови для моторних транспортних засобів;

14031400 – електрична енергія;

14031900 – пальне;

14032000 – інші підакцизні товари іноземного виробництва;

14040000 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

14040100 – акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковується згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України;

14040200 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).

Сплата податкових платежів: про реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників, зокрема Дніпропетровської області, розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv), а також на вебпорталі ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Крім того, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Надходження екологічного податку до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини зросли на 46 відсотків

У січні – квітні 2025 року платники Дніпропетровщини забезпечили позитивну динаміку надходжень екологічного податку до загального фонду державного бюджету. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька. Надходження у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились майже на 22,7 млн грн, або на 46,1 відс., та склали понад 71,8 млн гривень.

«Ефективна робота бізнесу, який працює у непростих реаліях, сумлінна сплата податків і зборів платниками – це сьогодні та соціальна відповідальність, яка, під час боротьби за нашу незалежність, забезпечує значну фінансову підтримку економіки держави. Дякуємо всім за своєчасно сплачені податкові платежі до бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.

Неприбуткові організації: що потрібно знати про податкове законодавство садівничим товариствам

Важливі питання податкового законодавства для неприбуткових організацій стали темою зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) із садовим товариством у рамках комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.

Фахові роз’яснення зосередили на ключових питаннях. Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ) обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання та напрямів діяльності, визначених установчими документами. До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, можуть бути віднесені, зокрема садівничі товариства.

Особливу увагу на зустрічі приділили умовам перебування у Реєстрі неприбуткових установ і організацій (Реєстр) для садівничих товариств.

Акцентували, що внесене до Реєстру садівниче товариство, яке отримує дохід від діяльності, передбаченої статутом, не втрачає статус неприбутковості за умови, що такі доходи використовуються таким садівничим товариством виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів товариства, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Також, обговорили, які дії повинен здійснити платник у разі недотримання ним, як неприбутковою організацією, вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ.

Тож, не лише садові товариства, а й всі неприбуткові організації мають чітко дотримуватися вимог податкового законодавства.

Фахівці податкової служби Дніпропетровщини завжди відкриті до діалогу та нададуть фахові консультації з питань, що турбують платників.

ПРАВО НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталія Прокопенка.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати (п.п.166.3 ст.163 ПКУ):

- частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу;

- суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України», який набрав чинності 03.09.2022, внесені зміни до ПКУ, зокрема, п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ викладено в новій редакції.

Так, абзацом першим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;

визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;
визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;

визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Прозорість, доступність та індивідуальний підхід до кожного – консультаційний центр податкової Дніпропетровщини оперативно вирішує питання розблокування податкових накладних

Ефективний діалог між податківцями та бізнесом допомагає оперативно вирішувати нагальні питання. У консультаційному центрі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького пройшла чергова робоча зустріч з суб’єктом господарювання (СГ).

Підприємство включено до переліку ризикових платників податків згідно з п. 5 Критеріїв ризиковості платників податку на додану вартість, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами), бо платник ПДВ не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ). Це призвело до зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Аби уникнути фінансових втрат та репутаційних ризиків платник податків звернувся за фаховою допомогою до ГУ ДПС, аби зрозуміти як оперативно вийти з переліку ризикових.

Під час зустрічі податківці надали підприємству індивідуальну розроблену дорожню карту дій, яка містить чіткі кроки для усунення ризиків.

За результатом аналізу інформаційних баз даних Державної податкової служби України з платником обговорили проблемні питання його діяльності, що дозволило визначити реальні шляхи відновлення прозорого функціонування підприємства.

Фахівці ГУ ДПС детально ознайомили СГ з нормами законодавства, які регулюють питання відповідності чи невідповідності критеріям ризиковості, а також розповіли про фактори, які можуть призводити до віднесення платника до ризикової категорії, що впливає на реєстрацію податкових накладних.

Особливу увагу приділено процедурі відкриття рахунків у банках та небанківських фінансових установах, рекомендаціям щодо супровідної документації, яка подається з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ, а також правилам відображення інформації у Повідомленні за формою № 20-ОПП з урахуванням галузевої специфіки.

Підприємство отримало вичерпні відповіді на свої запитання та практичні поради щодо подальших кроків для забезпечення безперебійної реєстрації ПН/РК.

Консультаційний центр ГУ ДПС працює для всіх. Звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Зустріч у черговий раз продемонструвала готовність податківців Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу, а також сприяла підвищенню рівня обізнаності платників із законодавчою базою та формуванню податкової культури і свідомого ставлення до своїх зобов’язань.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)