Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Сплата податків, зборів, платежів та єдиного внеску: вимоги щодо заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції:

1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:

- реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

- реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

- реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Щодо відмови фізичної особи громадянина України через свої релігійні переконання від РНОКПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 розд. VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П (далі – Повідомлення за ф. № 1П) (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр ДРФО), та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта (п. 2 розд. VIІI Положення № 822).

Фізична особа подає Повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).

Для заповнення Повідомлення за ф. № 1П використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні за ф. № 1П щодо внесення серії (за наявності) та номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі ДРФО (п. 4 розд. VIІI Положення № 822).

Після приймання Повідомлення за ф. № 1П контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі ДРФО – за серією (за наявності) та номером паспорта (п. 5 розд. VIІI Положення № 822).

Пунктом 6 розд. VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П.

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення за ф. № 1П, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією (за наявності) та номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.

У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру ДРФО порядку, визначеному розд. IX Положення № 822.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи особисто, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення № 822 (п. 7 розд. VIІI Положення № 822).

Після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до Державної податкової служби (далі – ДПС) повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі ДРФО. Датою взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО вважається дата внесення відмітки до паспорта.

ДПС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру ДРФО запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до ДРФО (п. 8 розд. VIІI Положення № 822).

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Суб’єкт господарювання уклав з органом місцевого самоврядування (виконавчої влади) договір сервітуту (право користування чужою земельною ділянкою): що зі сплатою землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) визначає, що платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 ПКУ).

Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями.

Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта ст. 101 ЗКУ).

Таким чином, у суб’єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту як на платній так і безоплатній основі, не вбачається підстав для виникнення у порядку визначеному положеннями розд. XII ПКУ податкових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут на користь таких суб’єктів.

Сторони договору земельного сервітуту можуть встановити розмір плати, який нормами ПКУ не регулюється.

Орендар – ФОП, який користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди, з середини року передав її у суборенду іншій ФОП – суборендарю: сплата МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що у разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.

Згідно з абзацом першим п. 177.14 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі податкової декларації про майновий стан і доходи додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь».

Пунктом 297 прим. 1. 1 ст. 297 прим. 1 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Тобто, якщо договір суборенди укладений і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то фізична особа – підприємець – орендар сплачує МПЗ за період з 1 січня календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в суборенду, а суборендар – починаючи з місяця, в якому він набув право суборенди на таку земельну ділянку.

Якщо договір суборенди не зареєстрований, то орендар – фізична особа – підприємець сплачує МПЗ на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.

Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.

Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);

- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

Чи може бюро адвокатів (адвокатське об’єднання) бути платником єдиного податку третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.

Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» зі змінами та доповненнями, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Згідно з абзацами першим та другим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Враховуючи вищенаведене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.

Як ФОП – платниками єдиного податку четвертої групи визначається загальне МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, п.п. 38 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М/12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

При цьому, Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п. 74, відповідно до якого при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, фізичних осіб – підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

- єдиний податок;

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

- рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

- 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Нагадуємо, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.

При обчисленні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками транспортного податку спрямовано понад 8,7 млн гривень

У січні – травні 2025 року платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 8,7 млн гривень. Надходження порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшились на 19,4 тис. грн, темп росту – 100,2 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Призначення програмного забезпечення «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Програмне забезпечення (далі – ПЗ) «Програмний реєстратор розрахункових операцій ПРРО (WEB-ВЕРСІЯ) Державної податкової служби України» (ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС») призначене для:

- автоматизації процесу реєстрації розрахункових документів та надання їх покупцям (в електронному чи паперовому вигляді) в момент придбання товарів (послуг);

- створення та реєстрації службових чеків (службове внесення, службова видача), реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг, реєстрації розрахункових операцій виключно в режимі онлайн.

Для запуску ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС» необхідно в адресному вікні браузера вставити посилання з URL-адресою веб-застосунку (https://webrro.tax.gov.ua) та натиснути «Enter».

Більше ніж 7,7 млрд грн ПДВ отримав загальний фонд держбюджету від бізнесу Дніпропетровщини з початку року

Упродовж січня – травня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження ПДВ зросли на понад 1,5 млрд грн, або на 24,4 відсотки.

Керівниця обласної податкової подякувала платникам за продуктивну роботу і відповідальне ставлення до сплати податків та зауважила, що сьогодні чіткий механізм комплаєнсу від реєстрації бізнесу до системи відслідковування ризиків та кінцевого результату – сплати коштів до бюджетів спрямований на створення сприятливого податкового клімату для розвитку підприємництва і партнерства між податківцями та платниками податків.

«Податкова служба активно працює у напрямі конструктивної взаємодії з платниками, акцентуючи увагу на удосконаленні податкової сфери, створенні рівних умов для діяльності всіх підприємців та захисту прав як держави, так і платників податків. І позитивна динаміка надходжень – це реакція суб’єктів господарювання на створення прозорих, чесних та конкурентних умов ведення бізнесу», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що звернувшись до консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66 та (066) 982 19 13, представники бізнесу мають можливість отримати від податківців фахові консультації та вирішити проблемні питання, пов’язані зі сплатою ПДВ.

Руслан Кравченко: За 5 місяців цього року надходження з акцизу на 48,7 % перевищили минулорічні

За 5 місяців цього року надходження з акцизу на 48,7 % перевищили минулорічні. За січень – травень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 69,7 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів. Торік ця сума становила 46,9 млрд грн. Про це в Telegram-каналі повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко.

За його словами, за 5 місяців бюджет понад план вже отримав 11,3 млрд грн (+19,3 %). У травні 2025 року надійшло 15,3 млрд грн акцизного податку.

«Перевиконання зумовлене зростанням імпорту підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів. Помітний результат дає і системний контроль за обігом підакцизних товарів», – додав Руслан Кравченко.

В яких випадках виникає право податкової застави?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Про подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Де оприлюднюються набори даних з Реєстру платників податків – нерезидентів у формі відкритих даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 (із змінами та доповненнями) затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (далі – Положення), яким визначені вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.

Розпорядники інформації згідно з Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у форматі відкритих даних» до Положення, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних (п. 3 Положення).

Державна податкова служба України забезпечує виконання та оприлюднення у формі відкритих даних набори даних згідно з додатком до Положення, зокрема, Реєстр платників податків – нерезидентів на Єдиному державному реєстраційному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) та офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua).

Доступ до зазначених вебпорталів є безоплатним та вільним.

Пошук відкритих даних Реєстру платників податків – нерезидентів на офіційному вебпорталі ДПС здійснюється за посиланням: Головна>Відкриті дані>Реєстр платників податків – нерезидентів, де відображається, зокрема інформація:

- стислий опис змісту набору даних (дані з Реєстру платників податків – нерезидентів:

1) податковий номер нерезидента;

2) найменування платника податків – нерезидента;

3) дата включення до Реєстру платника податків – нерезидента);

- дата і час першого оприлюднення набору даних;

- дата і час внесення останніх змін до набору даних;

- дата і актуальність даних у наборі даних;

- періодичність оновлення набору даних (щомісячно);

- версії даних (дозволяє завантажити файли з відкритими даними Реєстру платників податків – нерезидентів).

Пунктом 4 Положення визначено, що набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у місячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх завантаження та подальше оновлення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами та доповненнями) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

Покупець здійснює оплату товару декілька разів протягом одного дня в межах однієї цивільно-правової угоди: скільки ПН складається постачальником?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар декількома платежами (згідно з одним або декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.

Водночас, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму коштів, сплачених декількома різними платежами протягом одного дня.

Чи звільняється від сплати МПЗ фізична особа, яка була призвана на військову службу під час загальної мобілізації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначення загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 01 липня року, наступного за звітним.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Чинними нормами ПКУ не передбачено звільнення фізичної особи, яка була призвана на військову службу до Збройних Сил України під час загальної мобілізації, від сплати МПЗ, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. Така особа звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату МПЗ, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для цього необхідно подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами, починаючи з дати демобілізації, зазначеної у військовому квитку або іншому документі, виданому відповідним державним органом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася демобілізація.

Довідково: абзац перший п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ; п. 3 розд. ІІ та абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (із змінами).

Збір до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 64,6 млрд гривень

У січні – травні 2025 року платники Дніпропетровщини забезпечили позитивну динаміку надходжень: понад 64,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) надійшло до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це більше ніж за підсумками минулорічного відповідного періоду на понад 13,6 млрд грн, або на понад 26,7 відсотків.

Державний бюджет у січні – травні 2025 року отримав майже 28,1 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн більше аналогічного періоду 2024 року. Темп росту –135,4 відсотки.

До місцевих бюджетів протягом п’яти місяців 2025 року надійшло понад 18,9 млрд гривень. Надходження зросли більш ніж на 2,5 млрд грн, або на 15,4 відс., у порівнянні з січнем – травнем минулого року.

Державні цільові фонди упродовж січня – травня поточного року поповнились єдиним внеском на понад 17,6 млрд гривень. Це більше ніж у січні – травні 2024 року на понад 3,7 млрд грн, або на 27,1 відсотків.

«Висловлюємо вдячність нашим платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків. Підтримуємо стабільність економіки, працюємо спільно над фінансовою безпекою країни», – зазначила Теодозія Чернецька.

Протягом січня – травня 2025 року безкоштовні електронні ключі від ДПС отримали 162,7 тис. платників

Протягом січня – травня 2025 року понад 162,7 тис. платників податків скористалися послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України. Вони безкоштовно отримали
понад 472,6 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Більшість користувачів – фізичні особи. Понад 92,8 тис. громадян отримали 189,4 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 69,9 тис. юридичних осіб отримали 283,2 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів для ведення звітності, укладання угод та інших операцій.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 68,1 тис. платників.

За електронними запитами сформовано майже 241 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, з яких 32,8 тис. – печатки для програмних РРО.

Загалом з моменту запуску сервісу ДПС видано 14,9 млн сертифікатів.

Нагадуємо: для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг потрібно:

1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг».

2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті).

3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг».

4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо).

Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів.

Оновити сертифікат можна самостійно всього за кілька хвилин через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Новий ключ буде дійсним протягом 2 років.

Платники мають можливість отримати від Контакт-центру ДПС інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Контакт-центром ДПС (далі – Контакт-центр) фізичним та юридичним особам надаються:

- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;

- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;

- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;

- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.

Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).

Також Контакт-центром приймає:

- звернення заявників на сервіс «Пульс»;

- усні звернення громадян відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян»;

- запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- інформацію фізичних та юридичних осіб про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

- повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.

Крім того, через Контакт-центр здійснюється запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Дієва підтримка бізнесу – консультаційний центр податкової Дніпропетровщини

Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) – дієвий механізм вирішення нагальних проблем бізнесу.

Черговий діалог пройшов з суб’єктами господарювання (СГ) Дніпровського району, включених до переліку ризикових. Підприємства, працюють у різних сферах, займаються виробництвам машин i устаткування для металургії, а також постачанням товарів/послуг.

Під час зустрічі, яка пройшли за участі заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького, податківці нагадали механізми, а також організаційні та процедурні питання зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, роз’яснили алгоритм роботи системи моніторингу.

Особливу увагу приділено показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника та критерії ризиковості. Окремо зупинилися на рекомендаціях щодо супровідної документації, яка подається з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Фахівці ГУ ДПС розповіли також про правила відображення інформації у Повідомленні за формою № 20-ОПП з урахуванням галузевої специфіки. Детально зупинилася на основних вимогах заповнення таблиць даних платників податку на додану вартість та необхідності подання разом із ними пояснень з посиланням на податкову та іншу звітність платника.

За результатами аналізу інформаційних баз даних Державної податкової служби України детально обговорені всі проблемні питання роботи СГ. Підприємства отримали вичерпні фахові відповіді на свої запитання та практичні поради щодо подальших кроків для забезпечення безперебійної реєстрації податкових накладних.

Консультаційний центр ГУ ДПС працює для всіх. Звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Зустрічі у черговий раз продемонстрували готовність фахівців податкової Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу. Такі відверті діалоги сприяють підвищенню рівня обізнаності платників податків із законодавчою базою та формуванню податкової культури.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи: хто і скільки має сплатити за «зайві» квадрати у 2025 році?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: платники, об’єкт та база оподаткування, пільги 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.

Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Оподаткуванню підлягають, як житлова так і нежитлова нерухомість. Тобто це можуть бути квартири, приватні будинки, дачі, а також нежитлові приміщення – магазини, склади, офіси та інші.

Податок на житлову нерухомість мають сплатити фізичні особи – власники житла, якщо загальна площа житлової нерухомості, що перебуває у власності платника, перевищує:

- для квартири/квартир – 60 м2;

- для будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 м2;

- у разі одночасного перебування у власності квартири/квартир та житлового будинку/будинків, в тому числі їх часток – 180 м2.

Багато квартир мають кілька співвласників. Тому принцип нарахування різниться для спільної часткової та спільної сумісної власності.

При спільній частковій власності кожен співвласник платить податок на нерухоме майно на належну йому частку. У свою чергу співвласники нерухомості, що є спільною сумісною власністю, без виділення часток в натурі, самостійно визначають, котра з цих осіб є платником податку на нерухоме майно.

Важливо, що для розрахунку податку на житлову нерухомість враховується вся площа об’єкту, а не лише житлова.

Отже, податок на житлову нерухомість не сплачують ті, хто володіє житловою нерухомістю, чия площа не перевищує:

- 60 м2 – для квартири/квартир;

- 120 м2 – для будинку/будинків;

- 180 м2, якщо у власності є і квартира/квартири, і будинок/будинки.

Також від сплати податку на нерухоме майно звільняються власники, чия нерухомість знаходиться на окупованих територіях чи в зоні бойових дій, а також пошкоджена внаслідок збройної агресії.

Якщо придбана нерухомість не введена в експлуатацію, то податок на нерухомість не нараховується. Але щойно платник отримає право власності, питання стає актуальним.

Якщо у власності є квартира понад 300 м2 або будинок понад 500 м2 і більше, то щорічно додатково нараховується фіксований податок у розмірі 25 000 гривень за кожен такий об’єкт.

Ставка податку

Звітним періодом зі сплати податку на нерухомість є рік. Тобто у 2025 році податок на нерухоме майно треба платити за 2024 рік. Тому у розрахунку суми податку враховується заробітна плата станом на 1 січня 2024 року.

Податкова ставка визначається місцевими органами влади, але не може перевищувати 1,5 % мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр понад встановлений ліміт.

На 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 7 100 грн, отже, максимальна ставка податку дорівнює 106,5 грн за 1 «зайвий» квадратний метр.

Для прикладу, максимальна ставка податку за минулі періоди становила:

- у 2020 році – 70,8 грн/м2;

- у 2021 – 90 грн/м2;

- у 2022 – 97,5 грн/м2;

- у 2023 – 100,5 грн/м2.

Щоб дізнатися інформацію про ставку та пільги зі сплати податку на нерухомість, потрібно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування. Зазвичай знайти таку інформацію можна на сайті міської, селищної чи сільської ради.

Тож, на прикладах розглянемо, коли сплачується податок на нерухоме майно.

Якщо у власності людини є квартира площею 80 м2, то податок їй буде нараховуватись лише на 20 квадратних метрів.

Інший приклад: якщо будинком площею 250 м2 володіють порівну двоє людей, то кожному з них доведеться заплатити податок із «зайвих» 5 м2, адже по 120 м2 для кожного будуть пільговими.

Наступна ситуація: у власності людини дві квартири площею 30 м2 та 40 м2 і житловий будинок площею 90 м2. У цьому разі податок буде нараховуватись на об’єкт оподаткування, який обраховується за такою формулою: 30 м2 (площа першої квартири) + 40 м2 (площа другої квартири) + 90 м2 (площа будинку) – 180 м2 (сума пільги для квартир та будинку) = – 20 м2. Тож, якщо сума трьох об’єктів нерухомості не перевищує 180 м2, то у цьому випадку податок не сплачується.

Якщо мова йде про нежитлове приміщення, то податок сплачується за кожен квадратний метр без пільг.

Обчислення та сплата податку

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснює податкова служба за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надсилає платникам податкові повідомлення-рішення. Це повідомлення містить детальний розрахунок податку та реквізити для сплати, а також інформацію про адресу, площу об’єкта і пільги, якщо вони є.

Фізичним особам необхідно сплатити податок протягом 60 днів від моменту отримання повідомлення-рішення.

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

 Довідково: відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

Заяву довільної форми та підтверджуючі документи з зазначенням періоду звірки, об’єктів нерухомого майна, по яких необхідно провести звірку, платник може надати зручним для себе способом, зокрема, засобами електронного зв’язку за допомогою Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), надсиланням поштою з повідомленням про вручення за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.

Який код за КАТОТТГ зазначається у рядку 8 основної частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

При заповненні Декларації використовується Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ).

У рядку 8 основної частини Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається Декларація.

При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної Декларації у рядку 8 її основної частини заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

Щодо подання юридичною особою – податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів, або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п.п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Пунктом 3 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 заголовної частини Розрахунку, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

У рядку 032 Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку (далі – додаток 4ДФ), який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок) (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.

Якщо юридична особа – податковий агент нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі фізичним особам за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, та у разі відсутності найманих працівників за місцезнаходженням таких земельних ділянок, земельних часток (паїв), то такий податковий агент подає Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку, в додатку 4ДФ якого зазначає ознаки доходів до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати та орендної плати.

Про право переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками єдиного податку третьої групи є, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Пунктом 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділом XIV ПКУ.

Якщо реєстрація платником єдиного податку анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв’язку з перевищенням граничного обсягу доходу, встановленого для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, юридична особа має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючого органу.

У разі, якщо юридична особа з 01 січня самостійно відмовилася від спрощеної системи оподаткування та перейшла на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, то така особа має право перейти з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного року на третю групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, у тому числі щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року.

Визначення доходу для ФОПа – платника єдиного податку (друга/третя група) – комітента за договором комісії за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Що є доходом комітента – ФОПа – платника єдиного податку (другої або третьої групи), якщо відповідно до договору комісії комісіонер з суми коштів, що надійшли до нього для комітента за проданий товар, самостійно відраховує з них свою винагороду: загальна сума коштів, виручених за проданий товар чи сума кошів за мінусом винагороди комісіонера?

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша ст. 1013 ЦКУ).

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя ст. 1012 ЦКУ).

Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст. 1020 ЦКУ).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина перша ст. 1022 ЦКУ).

Отже, доходом комітента – фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (другої або третьої групи) є загальна сума коштів, виручених за проданий товар, яка враховує винагороду комісіонера.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ (далі – податок) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розд. III Порядку № 21).

Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).

Подання додатку 5 (Д) до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 ПКУ, є обов’язковим:

- у звітному (податковому) періоді, в якому вперше почали здійснюватися частково оподатковувані та неоподатковувані операції;

- в останньому звітному (податковому) періоді року (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій);

- у звітному (податковому) періоді, в якому знято з обліку платника податку (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій).

Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях відображається у таблиці 1 додатка 5 (Д5), зокрема, у графах 6 і 7 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається частка використання товарів/послуг, необоротних активів, яка обчислюється у відсотках, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми, а саме:

- у графі 6 – в оподатковуваних операціях (визначається шляхом множення значення колонки 5 на 10 відсотків, поділене на значення колонки 4);

- у графі 7 – в неоподатковуваних операціях (визначається як різниця між 100 відсотками і значення колонки 6).

Якщо у звітному (податковому) періоді, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції, платник податку зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та надати додаток 5 (Д5). Водночас, якщо обчислена у відсотках з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях становить менше ніж 0,01%, то нарахування сум податкових зобов’язань не проводиться. При цьому додаток 5 (Д5) надається також за підсумками календарного року до декларації за грудень (у разі анулювання реєстрації платника податку – до декларації останнього звітного (податкового) періоду) та якщо вказана частка є більшою ніж 0,01%, то здійснюється відповідне коригування сум податкових зобов’язань.

Для зручності платників для отримання послуг діє дистанційний запис до ЦОПів – електронна черга

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Тримаючи вектор на удосконалення якості та умов надання послуг платникам, ДПС України продовжує трансформацію в цифровий сервісний орган.

Так, для зручності платників для отримання послуг діє дистанційний запис до Центрів обслуговування платників (ЦОП) – електронну чергу.

До електронної черги для відвідування ЦОПів можна записатись онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням: zir.tax.gov.ua/main/queue.

Також попередній запис на отримання послуг у ЦОПах доступний через Контакт-центр ДПС за телефоном 0 800 501 007.

Для кого визначається МПЗ у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками у частині мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами і доповненнями), Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Алгоритм заповнення розділу 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588).

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

- при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

- при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається у разі наявності. Заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Під час надання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Повідомлення за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

У разі, якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно відображати у Повідомленні за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

Фахівці ДПС поділились досвідом з трансфертного ціноутворення на міжнародному тренінгу ОЕСР

Україна продовжує активно інтегруватися у світовий простір кращих податкових практик, зокрема у сфері трансфертного ціноутворення.

Представники Державної податкової служби України та Міністерства фінансів взяли участь у навчально-практичному семінарі «Transfer Pricing Train-the-Trainer Workshop: Selected Topics», організованому Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Захід відбувся в Анкарі (Турецька Республіка) та об’єднав учасників з 12 юрисдикцій.

Українська делегація представила практичний кейс, у якому проаналізувала, як маркетингові витрати, що здійснює іноземна пов'язана компанія, впливають на визначення рентабельності у контрольованих операціях. Застосування тесту економічної спроможності контрагента-нерезидента у поєднанні з глибоким функціональним аналізом дало змогу здійснити обґрунтований поділ прибутку між пов’язаними особами.

Цей приклад викликав значний інтерес серед учасників і став предметом активного обговорення.

Також серед питань, які розглядалися під час семінару:

застосування методу розподілу прибутку,

особливості аналізу внутрішньогрупових кредитів, операцій з нематеріальними активами,

функціональний аналіз з розподілом функцій, активів і ризиків між сторонами контрольованих операцій.

Увагу було приділено методам збору достовірної інформації, зокрема шляхом опитування учасників контрольованих операцій.

Участь у семінарі надала українським фахівцям не лише можливість представити свої аналітичні підходи, а й отримати інформацію стосовно нових інструментів для підвищення якості контролю за трансфертним ціноутворенням, підготовки методичних рекомендацій та вдосконалення норм законодавства.

Дайджест "Події тижня"

27.05.2025

Комунікаційна податкова платформа: податківці Дніпропетровщини розповіли про особливості оподаткування мобілізованих ФОП

Мобілізовані ФОПи мають значні пільги, які дозволяють їм зосередитися на виконанні військового обов’язку і мінімізувати фінансове навантаження. Їм потрібно лише своєчасно повідомити податкову службу про свій статус і контролювати виконання вимог щодо найманих працівників, якщо такі є.

Комфортну взаємодію у цьому питанні забезпечують електронні сервіси, а уразі потреби – консультації.

Саме за роз’ясненнями щодо особливостей оподаткування мобілізованих ФОПів на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернулася дружина захисника з Нікопольского району.

На онлайн зустрічі із заявницею, яка пройшла за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш, податківці розповіли, що на період військової служби мобілізовані самозайняті особи звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/900817.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1QBhhz9sSz/

27.05.2025

Податківці Дніпропетровщини на бізнес-форумі – про інструменти успішного розвитку власної справи

Бізнес-форум «Women in Business: Create, Grow & Connect», який пройшов у Дніпрі, став важливим майданчиком для діалогу між підприємицями-початківцями, досвідченими бізнес-леді та представниками податкової Дніпропетровщини.

Захід організований ГС «Інноваційне фермерство та кооперація» за підтримки International Trade Centre та спрямований на допомогу жінкам, які прагнуть розвивати власний бізнес, отримувати нові знання та адаптуватися до сучасних економічних умов.

На зустрічі фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зупинилися на найактуальніших питаннях ведення підприємницької діяльності та поділилися практичними інструментами для розвитку власної справи.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/900822.html

29.05.2025

Відверто про важливе: діалог податківців Дніпропетровщини з платниками податків про мінімальне податкове зобов’язання

Своєчасність і повнота сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (Закон № 4015-ІХ) – у центрі уваги онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини з фізичними особами – громадянами та ФОПами Дніпропетровської області за участі Миколи Бородюка, в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

«Кожна зустріч – це важливий крок у зміцненні діалогу між податковою службою та платниками податків. Звертаю увагу, що законодавчі новації мають соціальну спрямованість і демонструють гнучкість податкової системи в умовах війни», – зазначив Микола Бородюк.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/892588.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/15g3dytDxD/

30.05.2025

Податківці Дніпропетровщини у діалозі з бізнесом про доступність та зручність сучасних технологій

Податківці Дніпропетровщини ліквідують перепони у сприйнятті фізичними особами – підприємцями (ФОП) обов’язкового застосування РРО або ПРРО як складної технології шляхом демонстрації їхньої доступності та зручності.

На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з ФОПами за участі Федора Терханова, заступника начальника ГУ ДПС, обговорили основні законодавчі засади застосування РРО/ПРРО, порядок їхньої реєстрації, а також надали чіткі інструкції встановлення та налаштування ПРРО.

«Проведення роз'яснювальної роботи з платниками завжди у центрі уваги податкової служби Дніпропетровщини. Як показує практика, достатній рівень обізнаності податкового законодавства дозволяє платникам уникнути помилок під час ведення бізнесу», – зазначив Федір Терханов.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/902166.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1FQBhfjsXt/

30.05.2025

Податкова служба Дніпропетровщини: підвищуємо рівень обізнаності платників регіону

Інформаційно-роз’яснювальна робота залишається пріоритетним напрямом діяльності податкової служби. Цей вектор є важливим фактором у частині заохочення платників до добровільної участі у якісній реалізації податкової політики, він спрямований на формування належного рівня довіри платників до контролюючих органів.

Формати комунікацій, які використовують фахівці податкової для взаємодії з платниками, підвищують ступінь обізнаності представників бізнесу і громадськості у законодавчих нормах.

На минулому тижні фахівцями податкової служби Дніпропетровщини в м. Самар, м. Тернівка, селищах Солоне та Широке проведено засідання «круглих столів».

На заходах приділили увагу питанням застосування РРО/ПРРО під час здійснення суб’єктами господарювання розрахункових операцій; звільнення від податкових зобов’язань ФОПів, які мобілізовані; офіційного оформлення роботодавцями найманих працівників, зокрема укладанню трудового договору.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/902342.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1E7g6FqSbs/

30.05.2025

Податківці Дніпропетровщини - з безмежною любов’ю до дітей

Щирі посмішки та безмежна, іноді шалена уява малечі здатні розтопити будь-які перепони і осяяти все навкруги. Наші діти – майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) привітали учасників фотоконкурсу «Щастя без фільтрів», який проходив з ініціативи очільниці ГУ ДПС Теодозії Чернецької. Ми – дорослі бережемо дитячі мрії, радість, безтурботність.

«Світлини нагадали нам, дорослим, що щастя – це не про грандіозні плани чи великі досягнення. Воно у простих речах: у теплій долонці, що тримає твою руку; у сміху, що лунає на дитячому майданчику. «Щастя без фільтрів» – це про те, як ви вчите нас бути справжніми, любити щиро і вірити у дива», – зазначила керівниця обласної податкової, вітаючи учасників дитячого фотоконкурсу.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/902331.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1X41tS58A9/

Податківці Дніпропетровщини - з безмежною любов’ю до дітей

Щирі посмішки та безмежна, іноді шалена уява малечі здатні розтопити будь-які перепони і осяяти все навкруги. Наші діти – майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) привітали учасників фотоконкурсу «Щастя без фільтрів», який проходив з ініціативи очільниці ГУ ДПС Теодозії Чернецької. Ми – дорослі бережемо дитячі мрії, радість, безтурботність.

«Світлини нагадали нам, дорослим, що щастя – це не про грандіозні плани чи великі досягнення. Воно у простих речах: у теплій долонці, що тримає твою руку; у сміху, що лунає на дитячому майданчику. «Щастя без фільтрів» – це про те, як ви вчите нас бути справжніми, любити щиро і вірити у дива», – зазначила керівниця обласної податкової, вітаючи учасників дитячого фотоконкурсу.

Понад 100 світлин дітей співробітників підрозділів ГУ ДПС, сповнених тепла, усмішок, яскравих фарб та справжніх емоцій, перевершили сподівання. Кожну закарбовану маленьку мить радості податківці об’єднали в одну велику історію щастя і презентували на зустрічі відеоролик «Сяйво дитячих посмішок», в якому маленькі чарівники одним поглядом чи усмішкою зупиняли час.

Фотоконкурс показав, що щастя – це не фільтри чи декорації, а моменти, які дарують нам діти. Він ще раз підкреслив цінність дитячого щастя і засвідчив, що діти – найдивовижніше джерело натхнення для нових звершень.

Податківці подякували дітлахам за участь у конкурсі.

Дорослі побажали хлопчикам та дівчаткам успіхів у всіх починаннях, а головне – мирного неба, під яким їхні серця стукотітимуть у ритмі найсміливіших мрій.

Фотоконкурс «Щастя без фільтрів» дивиться за посиланням⇓

https://www.facebook.com/share/v/16SYDnUXKs/

Податкова служба Дніпропетровщини: підвищуємо рівень обізнаності платників регіону

Інформаційно-роз’яснювальна робота залишається пріоритетним напрямом діяльності податкової служби. Цей вектор є важливим фактором у частині заохочення платників до добровільної участі у якісній реалізації податкової політики, він спрямований на формування належного рівня довіри платників до контролюючих органів.

Формати комунікацій, які використовують фахівці податкової для взаємодії з платниками, підвищують ступінь обізнаності представників бізнесу і громадськості у законодавчих нормах.

На минулому тижні фахівцями податкової служби Дніпропетровщини в м. Самар, м. Тернівка, селищах Солоне та Широке проведено засідання «круглих столів».

На заходах приділили увагу питанням застосування РРО/ПРРО під час здійснення суб’єктами господарювання розрахункових операцій; звільнення від податкових зобов’язань ФОПів, які мобілізовані; офіційного оформлення роботодавцями найманих працівників, зокрема укладанню трудового договору.

У процесі спілкування податківці відповідали на запитання учасників: які переваги і відмінності здійснення розрахунків через РРО і ПРРО; які дії мобілізованого ФОПа для звільнення від сплати ПДФО, єдиного податку та військового збору; які гарантії надає працівнику офіційне оформлення трудових відносин тощо.

Акцентовано, що офіційне оформлення трудових відносин є не лише вимогою законодавства, але й важливим інструментом захисту прав працівників, у тому числі права на гідну пенсію, виплату лікарняних та компенсації у разі скорочення чи втрати працездатності. Крім того, легалізація праці сприяє наповненню бюджетів, що особливо важливо у період дії воєнного стану.

На семінарах, що організовані для платників міст Дніпра та Верхньодніпровська, комунікації з представниками бізнесу присвятили новаціям податкового законодавства щодо сплати МПЗ та акцизного податку, роботі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), а також питанням удосконалення процедур податкового адміністрування.

Платникам нагадали, що звітність з ПДФО та єдиного внеску – щомісячна і подається за новою формою до 20 числа кожного місяця.

Своєчасна сплата податків, зборів і платежів до бюджетів – також у фокусі спілкування.

У ході проведення зустрічей з суб’єктами господарювання м. Павлограда та селища Славгород (Синельниківський район) важливою частиною діалогу став порядок реєстрації платників у частині внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та отримання документів, що підтверджують таку реєстрацію.

Крім того, аудиторію ознайомили з можливостями мобільного застосунку ДПС України (ДПС) «Моя податкова», який є корисним і зручним податковим сервісом для громадян та розповіли про інформаційні ресурси ГУ ДПС, за допомогою яких можна оперативно отримати необхідну податкову інформацію.

Для молодого покоління податківцями Дніпропетровщини на постійній основі на податкову тематику проводяться лекції та навчання. Адже знання молоді, їх креативність, ентузіазм та готовність до змін – запорука успішного розвитку нашої держави.

Так, за участі начальника Нікопольської державної податкової інспекції ГУ ДПС проведено онлайн зустріч з учнями Нікопольського природничо-математичного ліцею № 26 Нікопольської міської ради.

Юнаків та дівчат ознайомили з функціоналом електронних сервісів ДПС, за допомогою яких у режимі реального часу платники можуть взаємодіяти з податковими органами та знайти необхідну для себе інформацію.

Також учням ліцею було цікаво дізнатися про те, що за час навчання у вітчизняних середньо-спеціальних та вищих навчальних закладах можна скористатись правом на податкову знижку за 2024 рік. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31.12.2025 включно.

Знизити податкові ризики, допомогти платникам уникнути найпоширеніших помилок податкового законодавства та стимулювати бізнес до добровільної сплати податків – це та мета, над досягненням якої податкова служба Дніпропетровщини активно працює спільно з платниками регіону. Відкриті комунікації та конструктивний діалог з бізнесом і громадськістю відіграють важливу роль у цьому напрямку, оскільки така взаємодія дозволяє не лише вирішувати поточні питання, але й створювати умови для сталого розвитку підприємництва в області.

Податківці Дніпропетровщини у діалозі з бізнесом про доступність та зручність сучасних технологій

Податківці Дніпропетровщини ліквідують перепони у сприйнятті фізичними особами – підприємцями (ФОП) обов’язкового застосування РРО або ПРРО як складної технології шляхом демонстрації їхньої доступності та зручності.

На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з ФОПами за участі Федора Терханова, заступника начальника ГУ ДПС, обговорили основні законодавчі засади застосування РРО/ПРРО, порядок їхньої реєстрації, а також надали чіткі інструкції встановлення та налаштування ПРРО.

«Проведення роз'яснювальної роботи з платниками завжди у центрі уваги податкової служби Дніпропетровщини. Як показує практика, достатній рівень обізнаності податкового законодавства дозволяє платникам уникнути помилок під час ведення бізнесу», – зазначив Федір Терханов.

Завдяки проведеній податковою службою Дніпропетровщини роз’яснювальній роботі на 1 травня цього року забезпечено реєстрацію понад 78 000 РРО/ПРРО.

Для допомоги платникам фахівцями ГУ ДПС розроблено пам'ятку «8 легких кроків роботи з ПРРО», в якій стисло та зрозуміло роз’яснено, які дії і в якій послідовності необхідно виконати для роботи з ПРРО.

Системні детальні роз’яснення фахівців ГУ ДПС з покроковими інструкціями дозволяють ФОПам переконатися у перевагах застосування РРО/ПРРО. Адже вони автоматизують процес реєстрації розрахункових операцій, зменшуючи паперову роботу та час на облік. До того ж, безкоштовні ПРРО від Державної податкової служби України не потребують витрат на придбання та обслуговування. Їх можна встановити на будь-який гаджет.

Застосування РРО/ПРРО сприяє детінізації економіки, забезпечуючи прозорість розрахунків і повноту сплати податків, що в свою чергу позитивно впливає на наповнення бюджетів громад та країни, а відтак забезпечує фінансування соціальних програм та обороноздатність держави.

Учасників зустрічі поінформували про звільнення від податкових зобов’язань мобілізованих підприємців. У ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячої лінії»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50) з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин щодо податкових питань.

Також звернули увагу на інформаційні джерела податкової служби області (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінка у Facebook та YouTube-канал). Вони створені та працюють також саме задля комфортного доступу до інформації та обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.

Такі зустрічі допомагають не тільки ліквідувати перепони у сприйнятті сучасних технологій, їхній доступності та зручності, а й зміцнюють довіру та підвищують ефективність роботи.

Бізнес може використовувати всі 202 моделі РРО, які містяться у оновленій редакції Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Державна податкова служба України 16 травня затвердила у новій редакції Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Наразі у ньому 202 моделі РРО, які можуть використовуватись суб’єктами господарювання. 27 із них оновили версії програмного забезпечення.

Наголошуємо, що оновлення програмного забезпечення окремих реєстраторів розрахункових операцій жодним чином не свідчить про неможливість використання решти РРО. Зміни до реєстру, за потреби, вносяться щокварталу.

ДПС нагадує, що суб’єкти господарювання мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи на товари чи послуги, які той придбав. Із 1 березня 2025 року діють нові форми чеків.

Що потрібно пам’ятати:

- документ не прийматиметься як розрахунковий, у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотримання сфери його призначення;

- відображення тих чи інших обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу;

- помилки / неточності в назві товару в чеках, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для недійсності чека.

Звертаємо увагу, що якщо програмне забезпечення РРО може виконувати нові вимоги до розрахункових документів, не виникає необхідність його обов’язкового доопрацювання.

Також інформуємо, що строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Як на пристрій для операційної системи Android та/або Windows здійснюється підключення принтеру для друку фіскальних чеків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для підключення принтеру для друку фіскальних чеків потрібно виконати вхід у браузер (Internet Explorer), який використовується пристроєм для операційної системи Android та/або Windows за замовчуванням, та здійснити налаштування на необхідний принтер.

Разом з тим, суб’єкту господарювання необхідно відключити антивіруси та перевірити наявність прав адміністратора у користувача, який виконує друк.

Платникам податків про комплаєнс

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Комплаєнс – це дотримання законів, правил і стандартів. Для бізнесу це означає діяти чесно, прозоро та відповідально. А для податкової служби – ще й оцінювати ризики порушень, щоб ефективно працювати з платниками.

Що таке комплаєнс-ризики? Це потенційні ситуації, коли платник податків може ненавмисно або свідомо порушити податкове законодавство: невчасно сплатити податки, занизити доходи, тощо.

Податкова аналізує такі ризики і відстежує поведінку платників, щоб своєчасно попередити або мінімізувати порушення. Це важливо для бізнесу. Вчасне усунення ризиків допоможе уникнути перевірок і штрафів. Якщо платник демонструє низький рівень ризику, то податкова співпрацює на партнерських засадах.

Робота з комплаєнс-ризиками має на увазі формування індивідуального податкового профілю платника. Він базується на даних звітності, платіжної дисципліни, наявності найманих працівників та інших показниках.

Платникам необхідно регулярно проводити внутрішній аудит, вчасно подавати та уточнювати податкову звітність, користуватися електронним кабінетом та переглядати власний статус платника податків, бути відкритими до комунікації з податковою.

Комплаєнс – це не тільки про контроль, а й про довіру. Системне дотримання правил – це репутація платників податків, що допоможе будувати надійний, стабільний бізнес.

Яка ставка військового збору застосовується до суми перевищення ФОПом – платником єдиного податку третьої групи загального обсягу доходу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку, зокрема, для третьої групи 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (п.п. 3 п. 293.8 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ 1 відс. від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Враховуючи вищенаведене, у разі перевищення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи загального обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відс. та 1 відс. військового збору. При цьому такий платник єдиного податку у порядку встановленому главою 1 розд. ХІV ПКУ зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

До уваги суб’єктів господарювання, який використовує у господарській діяльності однотипні приміщення/території, на яких розташовані ємності для зберігання пального!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який, зокрема, здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження – розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Оскільки приміщення або територія акцизного складу мають бути об’єктами права власності/користування з належним документальним підтвердженням, то їх слід розглядати як об’єкти нерухомості: приміщення – будівля або її частина, територія – одна (частина) або кілька земельних ділянок з розташованими на них об’єктами.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

У Повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Згідно з п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 під час надання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується при наданні інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, про земельну ділянку, про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Відповідно до п. 6 та п. 7 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» реєстрація платника акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, акцизного складу такого платника, відбувається на підставі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява) за умови наявності в контролюючих органах Повідомлення за ф. № 20-ОПП з відомостями про об’єкт оподаткування, який є відкритим або експлуатується розпорядником акцизного складу.

У Заяві щодо кожного акцизного складу зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який подано Повідомлення за ф. № 20-ОПП.

При поданні Повідомлення за ф. № 20-ОПП відомості якої є першоджерелом даних про акцизний склад для заповнення Заяви, може застосовуватись принцип укрупнення інформації, якщо подається інформація про ємності для зберігання пального, які розташовані на одній території чи в одному приміщенні за однією адресою (акцизному складі), що належать одному розпоряднику акцизного складу. За таких умов у Повідомленні за ф. № 20-ОПП може зазначатись інформація про територію або приміщення, де ці ємності розташовані, як про один об’єкт оподаткування.

Чи може платник податку скласти податкову накладну за щоденним підсумками операцій на суми отриманих авансів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Випадки, при виникненні яких може бути складена податкова накладна за щоденними підсумками операцій, визначені п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

З огляду на норми п. 201.4 ст. 201 ПКУ на суму попередньої оплати (авансу) податкова накладна за щоденними підсумками операцій не може бути складена.

Рентна плата: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за спеціальне використання води склали понад 29,3 млн гривень

Впродовж чотирьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за спеціальне використання води платники рентної плати спрямували понад 29,3 млн гривень. Це майже на 4,2 млн грн, або на 16,7 відс., більше ніж у січні – квітні 2024 року

Звертаємо увагу, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Трудовий договір – документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах сплачено членські внески до громадських організацій: чи є об’єкт оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Сума сплачених членських внесків вітчизняним неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, згідно з п.п. 135.2.1.8 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є базою оподаткування (ставка 9 відс.) резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, яка визначається в розмірі, що перевищує 0,5 відс. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності за попередній звітний (податковий) рік, крім неприбуткової організації, до якої застосовуються положення п.п. 135.2.1.8 прим.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Відповідні роз’яснення наведено в Інформаційному листі ДПС України № 1/2024 «30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті», розміщеного на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ» (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html).

Надходження від платників Дніпропетровщини до держбюджету зросли майже на 38 відсотків

Протягом січня – квітня поточного року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло понад 21,1 млрд грн податків, зборів та платежів. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом сума надходжень збільшилась на понад 5,8 млрд грн, темп росту – 137,9 відсотків.

«Податківці Дніпропетровщини підтримують відкритий конструктивний діалог з бізнесом і активно працюють над підвищенням рівня довіри до податкової служби. Формати комунікацій, які використовують фахівці податкової для взаємодії з платниками, підтверджують, що лише наші спільні зусилля здатні забезпечити економічну стабільність та сприяти збільшенню надходжень до бюджетів, що надважливо для функціонування нашої держави, особливо сьогодні. Висловлюємо вдячність платникам за своєчасну сплату податкових платежів», – підкреслила очільниця ГУ ДПС.

Руслан Кравченко: Відкритий діалог з бізнесом дає можливість разом знаходити ефективні рішення

Питання сфери оподаткування, які цікавлять іноземний бізнес, обговорили під час зустрічі Голова ДПС Руслан Кравченко та представники Американсько-Української Ділової Ради (USUBC), яка об’єднує великий американський бізнес, що працює в Україні.

«Завдяки сумлінності бізнесу у січні – квітні 2025 року ДПС перевиконала план надходжень до бюджету на +46,4 млрд грн. Позитивну динаміку збережемо і за підсумками травня», – зазначив Руслан Кравченко.

За його словами, платникам за 4 місяці цього року вже відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ. Це на 24,2 % більше, ніж у тому ж періоді торік. Адміністрування відшкодування ПДВ повністю автоматизовано. ДПС також працює над автоматизацією процесів проведення камеральних перевірок.

Вже є перші результати CRS ­– міжнародного стандарту автоматичного обміну податковою інформацією між країнами. Минулого року ДПС вперше отримала дані від 50 країн. Цьогоріч очікується значне розширення цього списку. Вже розроблений механізм використання отриманої інформації. ДПС працює над удосконаленням ІТ-системи для автоматичного співставлення іноземних рахунків з податковими деклараціями українців.

Руслан Кравченко зазначив, що ДПС зацікавлена у діалозі та досудовому вирішенні спорів.

У I кварталі 2025 року кількість звернень щодо невиконання судових рішень зменшилась на 32,8 % у порівнянні з тим же періодом 2024 року. Також на 25 % зменшилась кількість судових спорів після адміністративного оскарження.

«Ми прагнемо знаходити порозуміння з бізнесом без суду. Маємо активно переходити від затяжних процесів до компромісів, як у розвинених країнах. Вивчаємо можливості запровадження податкової медіації», – підкреслив Голова ДПС.

У напрямі цифровізації:

- ДПС тестує систему «Е-аудит». Укладено 31 меморандум із великими платниками податків, які надсилають стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС. Через електронний кабінет вони вже подали 217 SAF-T UA;

- цифровізуються фактичні перевірки ДПС: розробено програмне забезпечення та необхідне обладнання.

«Такий відкритий діалог дає можливість говорити про всі потреби та разом знаходити ефективні рішення. Щоб навіть в умовах російської агресії іноземний бізнес був зацікавлений вкладати в розвиток української економіки», – наголосив Руслан Кравченко.

За січень – квітень 2025 року сплачено 87,2 млн грн транспортного податку

Власники елітних автомобілів сплатили 87,2 млн грн транспортного податку протягом січня – квітня 2025 року. Це на 12 %, або на 9,2 млн грн більше відповідного показника минулого року. За січень – квітень 2024 року було сплачено 78 млн гривень.

Найбільші суми надійшли від автовласників:

Києва – 26,5 млн грн,

Дніпропетровщини – 8 млн грн,

Одещини – 7,6 млн грн,

Львівщини – 6 млн гривень.

Нагадаємо! Транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, які випущені не більше 5 років тому. Середньоринкова вартість таких автівок має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2025 – 3 000 000 грн).

Ставка транспортного податку – 25 тис. грн за кожний автомобіль.

Перелік легкових автомобілів визначає Мінекономіки, повний список розміщує на своєму офіційному вебсайті (www.me.gov.ua) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.

У 2025 році до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota.

Повідомлення про нараховану суму транспортного податку юридичні особи отримують у своєму електронному кабінеті.

Фізичним особам будуть сформовані податкові повідомлення – рішення та надіслані поштою за місцем податкової адреси. Якщо ж фізичні особи подавали заявку на листування з органами ДПС в електронному вигляді, їм нарахування прийде в електронний кабінет.

Щодо застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення методологічних помилок у Звіті про контрольовані операції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).

Пунктом 2 розділу І Порядку та п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

- новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

- уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

Подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати Звіт (уточнюючий Звіт) за звітний період, який перевіряється.

Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому Звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції;

- ПКУ не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні Звіту, що не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому Звіті.

Водночас, такий платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт у порядку передбаченому п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розділу І Порядку.

За який звітний період вперше застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язаного з отриманням та використанням бюджетних грантів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно, для застосування положень щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:

1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів МТД для реалізації чітко визначеної програми або проекту тощо), та

2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (із змінами) (далі – Постанова № 867), яка набрала чинності 20.08.2021.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ).

Різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів встановлено ст. 140 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 140.4.8 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Враховуючи те, що перелік надавачів бюджетних грантів затверджений Постановою № 867, яка набрала чинності 20.08.2021, то коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється при отриманні цільової допомоги після 19.08.2021.

Тобто, коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів, застосовується починаючи зі звітного періоду – три квартали 2021 року (для платників, які застосовують річний податковий (звітний) період – за підсумками 2021 року).

Подання Довідки про факт оприбуткування товарів та Звіту про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України із звільненням від оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 197.23 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України (далі – МКУ), та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 170 (із змінами) затверджено Порядок ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, для використання у виробництві товарів оборонного призначення (із змінами) (далі – Порядок № 170).

Порядок № 170 визначає механізм ввезення виконавцями державного контракту (договору) з оборонних закупівель на митну територію України в митному режимі імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ (далі – товари), для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України від 17 липня 2020 року № 808-ІХ «Про оборонні закупівлі» (із змінами та доповненнями), якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, та цільового використання товарів, які під час такого ввезення звільняються від оподаткування ввізним митом, а операції з їх ввезення на митну територію України та з першого постачання на митній території України – від обкладення ПДВ.

Відповідно до п. 5 Порядку № 170 виконавець (співвиконавець/субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який здійснює ввезення товарів на митну територію України, у десятиденний строк після завершення митного оформлення товарів подає митниці, що здійснила таке оформлення товарів, та територіальному органу ДПС за місцем податкової реєстрації виконавця (співвиконавця/субпідрядника) оборонних закупівель довідку про факт оприбуткування товарів за формою згідно з додатком 1.

Виконавець (співвиконавець/субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель подає щомісяця до 15 числа територіальному органу ДПС за місцем податкової реєстрації виконавця (співвиконавця/субпідрядника) та митниці, яка здійснила митне оформлення товарів, погоджений державним замовником або його представництвом звіт про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України із звільненням від оподаткування, за формою згідно з додатком 2.

При цьому, Порядком № 170 не передбачено у який спосіб подаються до контролюючого органу зазначені додатки.

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Таким чином, додаток 1 та додаток 2 подаються: на паперовому носії разом із супровідним листом до контролюючого органу, в якому виконавець (співвиконавець/субпідрядник) перебуває на обліку, або через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, шляхом надсилання до контролюючого органу в якому виконавець (співвиконавець/субпідрядник) перебуває на обліку в електронному вигляді супровідного листа разом із зазначеними додатками у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.

У випадку, якщо загальний розмір у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг із зазначенням реквізитів супровідного листа, з яким подаються додаток 1 та додаток 2.

Помилки у заголовній частині ПН не призвели до зміни обсягів постачання та суми податкових зобов’язань: чи є відповідальність за несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

При несвоєчасній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) розрахунку коригування, складання якого не пов’язане з виправленням помилок у заголовній частині податкової накладної, та не призвело до зміни обсягів постачання та суми податкових зобов’язань, штрафна санкція не застосовується в зв’язку з відсутністю бази нарахування такої штрафної санкції.

Водночас, допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, – тягне за собою накладення на платника ПДВ – продавця штрафу в розмірі 170 грн та зобов’язання виправити такі помилки.

Відверто про важливе: діалог податківців Дніпропетровщини з платниками податків про мінімальне податкове зобов’язання

Своєчасність і повнота сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (Закон № 4015-ІХ) – у центрі уваги онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини з фізичними особами – громадянами та ФОПами Дніпропетровської області за участі Миколи Бородюка, в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

«Кожна зустріч – це важливий крок у зміцненні діалогу між податковою службою та платниками податків. Звертаю увагу, що законодавчі новації мають соціальну спрямованість і демонструють гнучкість податкової системи в умовах війни», – зазначив Микола Бородюк.

На відкритому дискусійному майданчику фахівці ГУ ДПС нагадали, що МПЗ – це мінімальна величина сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Податківці зупинилися на роз’ясненні основних нововведень, на питаннях ідентифікації земельних ділянок, розрахунку МПЗ, порядку, а також строках його сплати.

Фахівці ГУ ДПС наголосили, що МПЗ не нараховується, зокрема, власникам та користувачам земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами, земель запасу, невитребуваних паїв.

Роз’яснення щодо МПЗ з урахуванням Закону № 4015-ІХ допомогли фізичним особам, фермерам регіону краще зрозуміти нові вимоги законодавства, щоб скористатися передбаченими пільгами.

Учасники зустрічі мали змогу поставити запитання та отримати фахові відповіді щодо конкретних ситуацій.

На заході акцентували увагу, що для інформаційної підтримки платників у податковій службі Дніпропетровщини працюють номери телефонів «гарячих ліній», за якими можна отримати консультації.

Нагадали і про інформаційні джерела податкової служби регіону (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС, сторінка Facebook та YouTube-канал).

У разі потреби можна індивідуально звернутися на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС (dp.ikc@tax.gov.ua).

Захід став важливим майданчиком для діалогу, який спрямований на підтримку платників податків та забезпечення прозорості у виконанні податкових зобов’язань. Такі зустрічі формують податкову культуру, підвищують обізнаність платників та зміцнюють довіру до державних інституцій.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ оплата резидентом Дія Сіті вартості освітніх послуг, які будуть надаватися постачальником таких послуг директору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Якщо резидент Дія Сіті фактично не постачає директору освітні послуги, а лише здійснює їх оплату безпосередньому постачальнику таких послуг то, відповідно, для цілей оподаткування ПДВ операція з постачання таких освітніх послуг (у тому числі на безоплатній основі) у такого резидента Дія Сіті не виникає та податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Безпосередньо оплата резидентом Дія Сіті вартості освітніх послуг, які будуть надаватися постачальником таких послуг директору, для цілей оподаткування ПДВ не розглядається для резидента Дія Сіті як окрема операція з постачання послуг такому директору.

Водночас, якщо безпосередньо резидент Дія Сіті постачає (у тому числі на безоплатній основі) директору, як окремому суб’єкту, послуги у розумінні норм п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у тому числі послуги, що споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності), то для цілей оподаткування ПДВ така операція розглядається як операція з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ.

Туристичний збір: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – понад 2,7 млн гривень

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 2,7 млн гривень.

Нагадуємо, що відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Довідково: внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Більш ніж на 38 відсотків зросли надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

У січні – квітні 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету на понад 16,6 млрд грн, що більше ніж на 4,5 млрд грн, або на 38,1 відс., минулорічного показника аналогічного періоду. На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька.

Керівник ГУ ДПС зазначила, що позитивна динаміка надходжень – це результат спільної роботи податківців з платниками.

«Взаємодія з бізнесом спрямована на підтримку і розвиток вітчизняної економіки. Сьогодні, не зважаючи на непрості умови, платники Дніпропетровщини демонструють стійку громадянську позицію, ефективно працюють, сумлінно сплачують податки, забезпечують фінансову стабільність в країні. Дякуємо всім за відповідальне ставлення до своїх податкових обов’язків!» – зауважила Теодозія Чернецька.

Руслан Кравченко: Завдяки допомозі GEM у Полтаві відновили приміщення податкової, пошкоджене через обстріл росіян

З початку року через обстріли росіян пошкоджено декілька приміщень податкової в низці регіонів. Оперативно відновити їх допомагає благодійний фонд Global Empowerment Mission (GEM). Днями завершили роботи в Полтаві. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

Тут під час ворожої атаки була пошкоджена адміністративна будівля Полтавської ДПІ. Вибиті вікна, пошкоджений фасад, меблі та комп’ютерна техніка в кабінетах.

У максимально оперативні терміни замінили 132 віконних конструкції. Це понад 314 м². Роботи відбуваються у рамках віконної програми, створеної американською організацією Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G. Buffett Foundation (HGBF).

«Наші партнери також замінюють вікна в пошкоджених приміщеннях податкової на Харківщині та у Миколаєві. А нещодавно завершили роботи в приміщенні податкової в Дніпрі. За підтримки GEM у будівлі ГУ ДПС Дніпропетровської області замінено 276 м2 вікон. Вдячний нашим друзям за допомогу та швидке реагування», – додав Руслан Кравченко.

Руслан Кравченко: З початку року за результатами перевірок торгівлі тютюном вже нараховано понад 116 млн грн штрафів

За чотири місяці 2025 року ДПС провела понад 6,5 тис. перевірок у сфері торгівлі тютюновими виробами. За їх результатами нарахували штрафні санкції на 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж торік. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.

Крім того, податківці ініціювали вилучення тютюнової продукції на понад 20 млн грн.

Показові кейси:

- на Житомирщині під час перевірки магазинів, що належать одному з ФОП, встановили численні факти продажу тютюнових виробів без використання РРО/ПРРО. Підприємець отримав штраф – понад 600 тис. грн;

- на Хмельниччині ДПС спільно з правоохоронцями викрили осіб, які незаконно виробляли і продавали цигарки. Цих порушників очікує штраф у розмірі майже 900 тис. гривень.

«Штрафи – це не лише про покарання. Наше завдання – реалізовувати не точкові заходи, а системно протидіяти тіньовому обігу підакцизної продукції. Насамперед йдеться про попередження схем ухилення від сплати податків та створення рівних умов роботи для всіх учасників ринку», – сказав Голова ДПС.

Ще одна важлива історія у боротьбі з тіньовим ринком – партнерство з громадянами. В ДПС закликали усіх, хто знає про порушення, повідомляти до податкової служби.

Контакти для звернень:

- Email: zvernennya_dps@tax.gov.ua

- Електронний кабінет: cabinet.tax.gov.ua

- Контакт-центр: 0800 501 007

- Поштова адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)